Чи є сенс? Експерт пояснив, чому відновлення Каховського водосховища стоїть під питанням

Минуло майже три місяці після того, як окупанти підірвали Каховську ГЕС в Херсонські області. Після цього Кабмін прийняв постанову про відбудову водосховища. За підрахунками експертів, наповнити його водою вдасться тільки за 8 років. Однак за цей час територія стане за непридатною для затоплення, адже поросте травою.

Про це розповів академік НАН України, геоботанік і доктор біологічних наук Яків Дідух.

Чи треба відбудовувати Каховське водосховище

"Площа водосховища становила 2,1 тисячі квадратних кілометрів, або 24% від площі дніпровських водосховищ. А ГЕС виробляла 8% енергії від дніпровських водосховищ, або 1 % від загальної кількості електроенергії в Україні. То чи є сенс затоплювати таку велику територію, щоб отримувати так мало енергії?", – говорить Дідух.

Він додає, що потрібно лише частково затопити водосховище, щоб:

• наповнити водоканал;

• зробити судноплавним Дніпро;

• забезпечити водоохолоджуючий басейн атомної станції.

А електроенергія, за його словами, – це вже другорядне.

"Треба максимально скоротити площу затоплення, але зовсім не затоплювати – теж не можна. Тут мають вирахувати гідрологи, скільки потрібно води для здійснення відповідних функцій, а екологи мають порахувати втрати. Крім того, оцінити вигоди й втрати різних екосистемних послуг і прийняти виважене рішення", – пояснює академік.

Наприклад, на місці водосховища можна у певних місцях побудувати дамби чи поглибити річище, але це все має бути зважено.

"Потрібно все прорахувати. Бо в нас рахують воду та електроенергію, а на екологічні та інші втрати уваги не звертають. А тут треба зробити виважений висновок, бо такі помилки коштують дорого і ситуацію назад не повернеш. Слід врахувати й різні побічні ефекти", – наголошує експерт.

Що буде, якщо Каховське водосховище знову затопити

Варто розуміти, що до того часу, поки Україна зможе відновити водосховище, ці території уже можуть зарости деревами та високотрав'ям. Коли ці зарості затоплять, то органіка перегниватиме і забруднюватиме повітря, адже проточність води незначна.

"Хоча це не ті масштаби, що спричиняють підвищення температури, але це суперечить доктрині охорони довкілля і боротьби з потеплінням", – заявляє Дідух.

Гідрологи кажуть, що водойми позитивно впливають на клімат, але лісові екосистеми теж, і навіть існує гіпотеза, що саме лісовий "насос" закачує вологу і сприяє збільшенню кількості опадів. Саме тому, за словами академіка, треба прорахувати усі аспекти та оцінити різні сценарії ситуації.

Що сталося з дамбою Каховської ГЕС

6 червня о 03:10 російські окупанти пошкодили дамбу. Вибух спровокував неконтрольоване скидання води зі сховища. Як наслідок – владі довелося оголосити масову екстрену евакуацію населення, адже під загрозою затоплення були понад 80 населених пунктів.

Традиційно Кремль звинуватив Україну в підриві гідроелектростанції й називав цю подію диверсією Києва. Дмитро Пєсков зазначив, що головною ціллю було позбавити води окупований півострів Крим, адже подача до Північно-Кримського каналу скорочується.

Раніше ми писали про те, які водоканали вимушено зупинили роботу через підрив Каховської ГЕС. Також раніше в НБУ пояснили, як теракт на Каховській ГЕС вплинув на економіку.

Pro Гроші в Telegram Pro Гроші в Google News