РФ вже знайшла лазівку: як Путін хоче обійти обмеження цін на нафту і надурити світ
Разом з експертами розбираємось, чи зможе агресор обійти нові обмеження і що насправді боляче вдарить по РФ

Обмеження цін на нафту не позбавлять Росію прибутків
Фото: Pexels. Колаж: Pro Гроші
Останнім часом все більше обговорюється питання обмеження цін на російську нафту. Запровадити його хочуть так звані країни Великої сімки. Механізм передбачає встановлення цінової стелі на російську сировину, щоб агресор не міг спекулювати цінами та створювати енергокризу.
Про те, чи допоможе це позбавити Путіна прибутків та завдати серйозного удару по економіці РФ, сайт Pro Гроші запитав у експертів.
Директор енергетичних програм Центру Разумкова Володимир Омельченко зазначає, що наразі пропонується обмежити ціни на рівні 60-63 доларів за барель, але це не так мало, як здається. Наприклад, нафта марки Urals реалізується приблизно за такими ж цінами на міжнародному ринку.
Це все одно буде серйозний прибуток для російських компаній та бюджету. На мій погляд, це може дати певний ефект, але все таки, такі країни як Індія та Китай не відмовляться від російської нафти. Треба розуміти, що ці обмеження запроваджують не проти країн, які купують та споживають російську нафту, вони стосуватимуться страхових компаній, брокерів, фінансових інститутів, судноплавних компаній.Володимир Омельченко
Директор енергетичних та інфраструктурних програм Центру Разумкова
Це означає, що у разі порушення ліміту цін, на відповідні компанії будуть накладені санкції. Ефект має бути наступним – якщо якась країна й захоче придбати "чорне золото" агресора, жодна компанія не захоче його страхувати, транспортувати, оскільки опиниться під санкціями союзників.
Звучить непогано, але ворог вже шукає підґрунтя для обходження майбутніх обмежень.
Що робить РФ?
За словами Омельченка, Росія намагається скуповувати старі танкери на міжнародному ринку, щоб самостійно перевозити свою нафту до покупців.
Інше питання, хто буде страхувати цю нафту, але й тут можуть допомогти російські компанії. По суті, ці компанії й без того перебувають під санкціями, тож для них порушення цінової стелі не така вже трагедія.
На покупців цієї нафти жодних заходів не поширюється, тож такі країни як Китай та Індія залюбки купуватимуть нафту агресора зі знижкою, також це стосується деяких країн Тихоокеанського регіону.
Найбільші витрати Росія понесе від того, що у грудні буде запроваджено ембарго на нафту та нафтопродукти. Тому вони так і поспішають із закінченням війни в Україні, – наголошує експерт.
У чому проблема цього кроку?
Фінансовий аналітик та керівник банківського порталу ua-banker.com.ua Олексій Лупоносов зазначає, що це є не ринковим кроком і суперечить основним законам цієї моделі економіки.
Експерт наголошує, що ті країни, які запроваджують ці обмеження, на жаль, не є основними покупцями російської нафти, тобто не створюють на неї основного попиту.
Певні ембарго та заборони мають бути, але це не можна зробити, просто заборонивши підвищувати вартість нафти. Бо якщо це можна зробити з Росією, це можна зробити і з будь-якою іншою країною.Олексій Лупоносов
Фінансовий аналітик та керівник банківського порталу ua-banker.com.ua
На думку Лупоносова, це не вирішить питання торгівлі кривавими ресурсами, оскільки ця нафта буде продаватись із певною знижкою у країни третього світу, в першу чергу – у Китай та Індію.
Звідти, вже під іншим ім’ям, вона може потрапляти до інших країн, зокрема Європи.
Попит на російську нафту з боку країн третього світу в рази перевищує попит з розвинених країн. Тому РФ майже цього не відчує. Вона має зробити нові логістичні коридори, але гроші вони будуть отримувати, – констатує фінансовий аналітик.
Це матиме скоріше політичний ефект, аніж економічний.
Що допоможе вдарити по Путіну?
На думку аналітика, до цього питання треба підходити комплексно – й на довгострокову, й на короткострокову перспективу.
Щоб Росія остаточно перестала диктувати Європі свої правила, доведеться переходити на альтернативні джерела енергії, замінити звичайні автівки на електрокари, будувати більше атомних електростанцій.
Європа не хотіла їх у себе будувати після Чорнобильської катастрофи, але вже пройшло майже сорок років і після цього вже прийняли нові запобіжні заходи. Вже є навіть такі проєкти, які можуть витримати ядерну агресію іншої держави, – розповідає Лупоносов.
Але перехід у глобальній перспективі займе років 10-15, а діяти треба вже зараз.
Експерт впевнений, що треба тиснути санкціями, та не на РФ, а на покупців її енергоносіїв, щоб у них відпало бажання купувати криваві ресурси.
Наприклад, якщо якась компанія має стосунок до якоїсь підозрілої операції – всі основні світові банки перестають мати з нею справу, тобто заморожують рахунки і перестають кредитування.
За таких умов, у нафти може бути будь-яка ціна, але фірми, які підуть на її купівлю, будуть відрізані від усього цивілізованого економічного світу та їх обслуговуватимуть хіба що російські банки.
Лупоносов вважає, що схожий крок змусив би задуматись світові компанії й допоміг би дуже суттєво скоротити споживання російської нафти, приблизно на 50%, а може й більше.
Сенсу давити на Росію у цій сфері не так багато, оскільки їй немає чого втрачати, вона й так під усіма можливими санкціями. Потрібно донести світу, що усі, хто купує ці ресурси – автоматично спонсорують тероризм та мають бути покарані.
Раніше сайт Pro Гроші писав, як Європа обіграла головного російського монополіста – компанію Газпром і розповідав, чому РФ обрала для своїх атак саме електричні мережі.
Сподобалась стаття?