Діти і гроші. Як можна зіпсувати стосунки і забрати в дитини фінансову незалежність

Перші кишенькові гроші, перші грошові подарунки та перші заробітки дитини приходять у різному віці. Але все це – один великий процес дорослішання і навчання фінансовій грамотності. Його не можуть ігнорувати та пропускати батьки, і при цьому не має бути жорсткого контролю. Як же правильно вчити дітей поводитися з грошима і коли наступає фінансова незалежність?

У циклі статей щодо фінансової грамотності для дітей і батьків розповідаємо про новий аспект у фінансовому питанні родинних стосунків. Редакція Pro Гроші разом з фінансистом і психологом пояснює, як зрозуміти, що діти готові до самостійного фінансового життя, що таке справжня незалежність і коли має постати питання інвестицій.

Фінансова незалежність приходить не одна

У більшості випадків батьки утримують дитину до кінця школи. Інколи діти починають працювати раніше, ніж закінчать 11 класів, а інколи — вже після університету. Але коли приходить та фінансова незалежність: з появою невеликого заробітку, з настанням певного віку чи при повному відокремленні?

Фінансист і автор книг "Любов та Бюджет" і "Малюк та Бюджет" Любомир Остапів каже, що як правило, це пов'язано вже з вищою освітою, коли дитина йде в університет і живе з батьками, чи не живе, але вже має повністю самостійний бюджет. Він каже, що звісно, що батьки можуть фінансово допомагати, але повна фінансова незалежність все-таки означає, що дитина може піти на самозабезпечення.

Є фінансова можливість у батьків – прекрасно, можна допомагати. Але повністю забезпечувати дитину в студентські роки, можливо, не варто. Бо має формуватися навичка самостійного заробляння грошей, хоча б частково.

Любомир Остапів

Засновник соціального проєкту "Сімейний Бюджет", партнер iPlan.ua

Але експерт зауважив, що має бути й психологічна незалежність. Що підтвердила і психотерапевтка Інга Колесниченко. Власне, якщо з самого початку батьки пропрацювали той перший досвід, коли дитина вчиться витрачати 100 або 50 грн, коли вона вже може щось заробити у 15-16 років і розпорядитись цими грошима, коли у неї був її власний досвід правильного чи неправильного вибору щодо грошей, то приходить питання влади.

Загалом до повноліття батьки повинні нас утримувати й допомагати. Далі дитина отримує паспорт, вона є фізичною особою, яка може піти заробляти й стати незалежною. Але експертка каже, тут ідеться не лише про гроші та закон, а й про владу в родині.

Батьки мають сказати: "Так, ти доросла, я тобі довіряю частину влади жити дорослим життям, бути незалежною". Іноді батьки не готові ділитися владою і визнавати незалежність своїх дітей. Навіть коли дитина працює і навчається в університеті, додатково заробляє якісь гроші. І вони прив'язують дитину тим, що дають їй гроші. Тобто, якщо ми кажемо про здоровий стосунок, щоб була довіра змалечку, були ті розмови з дитиною про те, що вона впорається і вона знає, як розпоряджатись грошима і власним життям, то вона цей рівень легко пройде. Тобто, фінансова незалежність наступає тоді, коли взагалі відбулась сепарація від батьків.

Інга Колесниченко

Психологиня, психотерапевтка, членкиня Української спілки психотерапевтів

Повна сепарація, тобто відокремлення від батьків, легко відбудеться тоді, коли самі батьки усвідомлять, що вони теж сепаровані від своїх батьків і зрозуміють, що живуть своєю родиною за своїми правилами. Вони мають дозволити й своїм дітям відчути незалежність. Психологиня каже, що це рух у два боки: і дитина відчуває, що вона хоче бути незалежною, і батьки мають відчути, що так, нам прикро, ми її ростили й годували, але маємо відпустити.

Найголовніше – дитина не може стати кращою або гіршою від того, що вона стане незалежною або отримуватиме від батьків гроші. Бо важливіша є довіра до дітей. Стосунок з батьками формує нас як особистість. І вже ця особистість буде або відповідальна, або легковажна, або впевнена в собі, або нерішуча. І гроші, вони тільки проявляють ті риси, – пояснила Колесниченко.

Зіпсувати можна все тоді, коли не давати дитині ставати дорослою, не поважати її особистість і не давати їй права на власний вибір і помилки. Дорослішання, у тому числі фінансове, відбувається в кожній розмові з самого дитинства. У батьків спочатку дійсно більше влади, зокрема над грошима. Але батьки не мають права зловживати своєю владою над дитиною. Якщо вони цього не робили й дитячий досвід не був травматичним, то і заробляти та розпоряджатися грошима дитина також легко і швидко навчиться.

Отже, фінансова незалежність наступає тоді, коли вже психологічно дитина відокремлюється від батьків, заробляє на себе і розуміє, що вона окрема особистість, яка може покладатися на рідних, але не залежати від них. Та є рідкісні випадки, коли це трапляється раніше.

Остапів каже, що це, наприклад, поширено у професійному спорті. Там дуже часто діти починають багато заробляти й мають великий бюджет, яким ще не вміють розпоряджатись.

Ці кейси складніші, бо коли на молоду людину падають великі купи грошей, їй треба допомога. Або це будуть батьки, в яких є така компетенція, або часто на Заході підключають професійних фінансових консультантів, які працюють з цими спортсменами, зірками шоубізнесу тощо, – розповів експерт.

У цьому випадку важливо працювати з професіоналами, адже ці гроші можна швидко й легко витратити. А можна закласти фундамент, щоб по завершенню короткої кар'єри потім ще довго і щасливо жити на ці гроші.

Інвестиції лише для дорослих?

Остапів розповів, що інвестиції можуть почати працювати на дитину з самого її малого віку. У деяких батьків є фінансова ціль "вища освіта дитини". На неї вони починають відкладати чи не з народження малюка, інвестувати у щось, щоб ці гроші примножувати.

Відповідно, коли дитина буде у віці 10-12 років, можна вже про це розповідати і сказати, дивись, ось є фонд твоєї освіти, і я в нього відкладаю. І розповісти, як фонд працює, куди відкладають, чому вони так роблять, які там відсотки, які результати. Це буде прекрасний практичний приклад, і дитина таким чином знайомиться з інвестуванням, – пояснив фінансист.

Ще один варіант привчати дітей до інвестування – через ігри. Спочатку тема виникає в ігровій формі, але вже тоді дитині можна пояснювати, що ось є інвестиції в бізнес, нерухомість, акції. А якщо не інвестувати, тоді гроші з'їдає інфляція.

Якщо ж говорити про справжні інвестиції, то навряд у 12-16 років є такі доходи, які можна у щось вкласти. Звісно, можна відкладати, але про повноцінні інвестиції йдеться лише тоді, коли вже для цього достатньо капіталу.

Власне про правила, як правильно інвестувати, ми вже розповідали разом з експерткою у матеріалі про те, що треба знати про інвестування початківцям.

А от більше матеріалів про фінансову грамотність батьків і дітей ми вже писали раніше. Читайте, коли слід оформити першу банківську картку і чого навчити насамперед, що треба робити з першими заробітками та коли загалом починати розмови про фінанси з дітьми.

А більше про фінансову грамотність читайте у нашій спецтемі.

Pro Гроші в Telegram Pro Гроші в Google News