Діти і гроші. Коли слід оформити першу банківську картку і чого навчити насамперед

В останні роки кількість українців, які розраховуються картками, телефонами чи іншими ґаджетами, більшає. Усі магазини, відділення різних установ, пошт впроваджують можливість безготівкової оплати. І навіть попри те, що постійні відключення електроенергії змінюють звички та змушують людей частково повертатись до готівки, такі тенденції набирають оберти. У контексті цієї диджиталізації у батьків може виникнути питання: коли має з'явитись перша банківська картка у дитини.

У циклі статей щодо того, як батьки повинні розмовляти з дітьми про гроші, коли й до чого привчати, і яких помилок уникати, щоб не нашкодити дитині та стосункам з нею, сайт Pro Гроші разом з експертами розповідає, коли краще оформляти першу банківську картку та чого навчити дітей у першу чергу.

Починати слід з готівки

Сучасні діти швидко освоюють технології й починають користуватися телефонами із самого садочка. Проте, як би просто не було привчити дітей до безготівки, починати краще все-таки з фізичних грошей.

Моя перша картка з'явилась, коли мені було приблизно 13 років. Мені довелось її оформити, щоб отримати фінансову нагороду за успіхи на олімпіадах. Тоді я ще не дуже користувалась карткою і взагалі не усвідомлювала ці гроші, батьки давали мені готівку. Але вже в університеті почала підробляти і майже всі мої заощадження стали цифровими. Крім телефона, з собою нічого не носила, і відчуття грошей змінилось: з картки витрачається легше і швидше, ніж коли виймаєш купюри з гаманця, – поділилась із нами наша читачка Іра.

Вона додала, що ловила себе на імпульсивних покупках, і менші цифри в застосунку сприймались не так боляче, як менша кількість купюр в гаманці. У цьому й основна проблема – діти особливо мають відчувати різницю у грошах і їхню цінність.

Фінансист Любомир Остапів пояснив нам, що у молодшій школі у дітей має бути готівка. Це дасть дитині відчуття різниці між 5, 10 і 100 гривнями. І лише у старшій школі, коли вже дитина стає більш впевненою у своїх фінансових навичках, варто оформлювати картку. По-перше, це зручніше, по-друге, технології розвиваються й Україна стає більш диджиталізованою. Тому ігнорувати навички користування безготівкою теж неправильно, адже рано чи пізно цьому доведеться вчитися.

Власне зараз діти, якщо говоримо про дітей у віці, які користуються картками, часто готівку взагалі не витрачають. Україна в цьому плані дуже прогресивна країна: майже всюди можна карткою платити. І в дитини весь бюджет цілком може бути на картці. Вона там собі виписку отримала, проаналізувала витрати і ось власне все.

Любомир Остапів

Засновник соціального проєкту "Сімейний Бюджет", партнер iPlan.ua

У деяких банках є спеціальні "юніорівські" картки, які прив'язані до батьківських карток, що зручно для контролю й обліку грошей. Загалом це річ, яка дає купу можливостей, і спершу їх треба вивчити. І цим, звісно, мають займатися батьки.

Картка є – що далі

Одразу все пояснити й навчити не вдасться, адже для дитини це абсолютно новий продукт. Але протягом певного часу, який потрібен дитині для засвоєння, поступово вводити її в курс. Комусь потрібен місяць, комусь тиждень, це індивідуально. Але головне – пояснювати на прикладах.

Як правило, в перший день слід прояснити питання переказів з картки на картку. Бо коли з'являється картка, батьки мають розказати, що дивись, я тобі вже не готівку даватиму, а буду переказувати на картку. Якщо треба з друзів комусь переказати, то ти маєш робити це так, – пояснив Остапів.

Також в першу чергу варто показати, де дивитись статистику, як розуміти, скільки витрат і скільки надходжень тощо. Експерт додав, що необов'язково цю картку одразу прив'язувати до смартфона, хоча це зручний інструмент. Зрештою поступово треба відкривати дитині всі можливості такого методу поводження з грошима.

Але ще один ключовий момент – віртуальні гроші такі ж, як і фізичні, і так само потрібно вести їхній облік і враховувати у свій бюджет і фінансовий план. Дитина має сама розуміти, скільки в неї заощаджень, як активно вона їх витрачає і приймати рішення щодо всього самостійно. Батьки в цьому випадку – порадники, а не контролювальний орган.

Про це наголошує і психологиня та психотерапевтка Інга Колесниченко. Найефективніше навчання для дітей – на власних помилках. І навіть якщо якесь фінансове рішення буде неправильним, то наступного разу дитина на власному досвіді зрозуміє, як зробити краще та ефективніше.

Треба дочекатися, коли дитина прийде і скаже: "Мамо, я не знаю, може ти мені порадиш?" Якщо є таке запитання, то мама може порадити. Якщо немає, то дайте дитині відчути себе дорослою людиною.

Інга Колесниченко

Психологиня, психотерапевтка, членкиня Української спілки психотерапевтів

Про це експертка вже зазначала у першій публікації із серій статей про фінансову грамотність для батьків і дітей. Колесниченко пояснила, що загалом гроші дітей не мають забирати батьки зі словами, що нібито вони знають краще, як їх витратити. Можливо, і знають, але саме діти мають вчитися розпоряджатися своїми фінансами.

Якщо іграшка, яку дитина придбає на емоціях на ті гроші, які їй подарували родичі на День народження, виявиться непотрібною і нецікавою, при наступній покупці дитина задумається. Адже вона відчуває, що є щось, що закінчується, має цінність, і якщо не хочеш гроші витратити без користі, треба подумати, як зробити краще. І вже тоді батьки можуть втрутитися і пояснити, дати пораду.

Власне про це, а також інші поради для батьків щодо перших грошей читайте у нашому матеріалі про те, коли починати розмови про фінанси з дітьми та які помилки часто роблять батьки. Крім того, щовівторка ми будемо розповідати про нові аспекти того, як у житті дітей з'являються гроші, і як батькам про це з ними говорити.

Також ми писали, що таке фінансовий план родини і як самостійно накопичити собі на пенсію через недержавні пенсійні фонди. А більше про фінансову грамотність читайте у нашій спецтемі.

Pro Гроші в Telegram Pro Гроші в Google News