Чого хоче українець: 5 трендів на ринку нерухомості цієї осені

Основна зміна, яку помітили українські покупці житла, це нові ціни на нерухомість. Також багато проблем виникло у забудовників та інвесторів, стало більше ризиків для тих, хто хоче вкласти гроші в новий дім. А в перші місяці повномасштабної війни основна активність покупців та орендарів була в західних областях України, бо туди евакуювалося багато людей, втікаючи від бойових дій.

Але що відбувається восени? Експертка ринку нерухомості Вікторія Берещак розповіла сайту Pro Гроші про 5 трендів на ринку нерухомості після пів року великої війни.

Тепер житло купують з новими вимогами

Перший і основний тренд, який фіксують зараз експерти, – продажі від рівня лютого 2022 року впали в 10 разів.

Після повномасштабного вторгнення реєстри задля безпеки даних закрили, і первинний ринок нерухомості стикнувся з нульовими продажами з кінця лютого до кінця травня. Далі попит поступово став відновлюватись, і почалось плавне зростання зацікавленості покупців. Особливо це було помітно в період затишшя чи видимих перемог на фронті влітку, коли попит сягнув 25% від обсягів, що були до великої війни. Хоча Берещак каже, що далеко не всі зацікавлені люди перетворились у реальних покупців.

У серпні в Києві рівень продажів у новобудовах був у 10 разів менший, ніж до 24 лютого, і це був найкращий місяць за показниками. Наразі через обстріли критичної інфраструктури фіксуємо зниження зацікавленості у придбанні житла, причому не тільки в столиці чи прифронтових регіонах, але й у західних областях. Люди вирішили перечекати і адаптуватись до ситуації, а не вирішувати квартирне питання тут і зараз.

Вікторія Берещак

Оглядачка ринку нерухомості

Другий тренд – люди ставлять безпеку у пріоритет. Гардеробні, які виконують правило двох стін, підземний паркінг із обігрівом і можливістю обладнати бомбосховище – це те, про що стали дедалі частіше запитувати у відділах продажів. Тобто, попит скорегував ринок ще раніше за чинні будівельні норми, які тепер зобов'язують девелоперів піклуватися про безпекові питання.

Окрім приміщень для бомбосховищ, люди також цікавляться системою контролю доступу на територію, адже прагнуть отримати компанію однодумців і безпечний життєвий простір. Також актуальними лишаються питання багатофункціональної інфраструктури на території: комерційної, побутової, рекреаційної, дитячої тощо.

Концепція 15-хвилинного міста, коли все необхідне є в межах пішої прогулянки, часто поступається формату поліфункціональної системи. Люди не хочуть покидати територію ЖК, щоб задовольнити потреби у чомусь, – зауважила Берещак.

Третя особливість – українців цікавлять європланування.

Тепер більше шукають такі планування квартир, де є окремі кімнати і великі кухні, які об'єднаними із зоною для спілкування з родиною чи додатковим простором для життя. Класичні окремі невеликі кухні на 9-12 кв.м вже не такі актуальні.

Річ у тому, що зараз родини багато часу проводять вдома в повному складі, а інколи й об'єднуються декілька поколінь, коли разом проживають батьки, діти й онуки. Їм потрібен простір, де відносно комфортно ці всі люди можуть взаємодіяти і розміститись. Передусім цікавляться "євродвушками": велика кухня-гостьова, дві окремі спальні, – пояснила Берещак.

За словами експертки, четвертим трендом є той факт, що покупці дивляться на ті компанії, які дійсно будують, а не створюють видимість.

Проблема в тому, що попри відновлення будівництва понад 60% ЖК у Києві, по факту не так багато компаній дійсно активно взялись за зведення комплексів. Це пов’язано з низкою причин:

• економічний шторм;
• гіперінфляція;
• відсутність продажів;
• невизначеність;
• нестача кваліфікованих будівельників;
• перебої у логістичних ланцюжках тощо.

А дехто, за словами Берещак, не будує через власні страхи та побоювання, бажаючи сховати голову в пісок. Хоча ці компанії до війни мали стабільно високі об’єми і претендували на лідерство.

Наразі покупець уважно спостерігає за будівельними майданчиками щонайменше місяць-півтора, щоб оцінити темпи будівництва. Якщо крани лише рухають з місця на місце, то навряд можна говорити про зростання продажів у подальшому. Динаміка в місяць має бути хоча б на рівні 8-10%, – зауважила експертка.

П'ятий тренд – спав ажіотаж щодо купівлі житла в західних областях країни. Той сплеск активності покупців на первинному ринку західних регіонів, який ми спостерігали в кінці весни та на початку літа, поступово зійшов нанівець і стабілізувався.

Дійсно, у Львові, Івано-Франківську, Тернополі купували активніше і частіше, але той попит, що був накопичений закритими реєстрами, себе вичерпав, а новий не встиг сформуватись у тих же обсягах. Іншими словами: покупець є, але не в шаленій кількості, – пояснила Берещак.

Вона додала, що це пов'язано й з безпековою ситуацією в країні. Бо ризик обстрілів є всюди: і в Києві, і в західних областях. Крім того, внутрішньо переміщені особи із південних і східних регіонів часто осідають в передмісті столиці і не їдуть далі, придивляючись собі житло тут.

Врешті-решт війна вплинула і на забудовників та відносини з інвесторами. Раніше ми вже розбирали з експертами, чому можуть виникнути ситуації, коли забудовник невчасно здав квартиру. Читайте детально, що робити, якщо забудовник не віддає квартиру і чи є шанси повернути гроші. Також дізнавайтеся, у що не слід вкладати гроші під час війни.

Pro Гроші в Telegram Pro Гроші в Google News