Сотні скарг від українців: який "головний біль" може з’явитися в роботодавців
В умовах воєнного стану скасували проведення позапланових заходів державного контролю у сфері праці
В Україні хочуть ввести перевірки на мобінг під час воєнного стану
Фото: Unsplash, Pexels. Колаж: Pro Гроші
За 2023 рік Державна служба з питань праці та територіальні органи отримали 553 звернення щодо ознак мобінгу на роботі. Невідомо, скільки випадків залишилися незадокументованими через небажання оприлюднювати проблеми. Тож у Раді хочуть запровадити позапланові перевірки, аби протистояти незаконним діям у сфері праці.
Відповідний законопроєкт зареєстрували у Верховній Раді.
Деякі народні депутати вважають, що в Закон "Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану" необхідно внести зміни у питанні заборони на проведення позапланових заходів державного нагляду. Йдеться про випадки вчинення мобінгу, тобто систематичного цькування і психологічного терору співробітника з метою примусу до звільнення.
В рамках потенційних нововведень передбачається, що центральний орган виконавчої влади з питань праці, а також його територіальні органи зможуть відвідувати юридичних осіб і здійснювати перевірку за заявою працівника щодо дотримання вимог законодавства стосовно:
- вчинення мобінгу;
- неоформлення трудових відносин;
- законності припинення трудових договорів.
Зауважимо, українці, які відчувають приниження на роботі, мають право звернутися зі скаргою до Державної служби з питань праці чи написати заяву в суд, вимагаючи визнання та усунення протиправних дій. Плюс постраждалі можуть отримати фінансове відшкодування на підставі судового рішення в розмірі витрат, понесених на лікування.
Роботодавець або колеги, яких звинуватили в мобінгу, підпадають під дію Кодексу України про адміністративні правопорушення. Їм загрожує:
- штраф від 50 до 100 неоподатковуваних мінімумів або громадські роботи від 20 до 30 годин – для громадян;
- від 100 до 200 неоподатковуваних мінімумів або громадські роботи від 30 до 40 годин – для підприємців і посадових осіб.
Що робити українцям, яких незаконно звільнили
Раніше ми розповідали, що працівник має три місяці з моменту незаконного звільнення, аби звернутися в суд. Якщо закон перейде на сторону позивача, його поновлять на робочому місці, а керівництво зобов’яжуть виплатити компенсацію за весь час вимушеного прогулу. Також постраждала сторона має право вимагати відшкодування у разі проблем, які з’явилися після втрати роботи.
Трапляється, що звільнення супроводжується затримкою зарплати чи взагалі відсутністю виплати. Тоді потрібно звернутися в комісію по трудових спорах або територіальне відділення Державної служби з питань праці. Якщо скарга не призведе до належного результату, останній варіант – податися в місцевий суд і вимагати видачі заробленої суми.
Раніше сайт Pro Гроші писав, що роботодавці будуть у захваті та розповідав, які навички важливо "прокачувати" українцям. Також ми повідомляли, що дійсно важливо при пошуку роботи – вища освіта чи реальний досвід.
Сподобалась стаття?