Незаконне звільнення з особистих мотивів: як можуть покарати роботодавця

Конституція гарантує громадянам захист від незаконного звільнення в Україні. Адже існує вичерпний перелік підстав для розірвання з працівником трудового договору. Звільнення з особистих мотивів карається великим штрафом і не тільки.

Сайт Pro Гроші розповідає, що загрожує роботодавцям за порушення законів про працю.

Для вирішення спірного питання необхідно звернутися в суд. Якщо співробітник вважає рішення про розірвання трудового договору безпідставним, він повинен довести це шляхом судового процесу. Хоча зовсім не просто зобов’язати роботодавця до відповідальності: треба мати об’єктивну аргументацію та доказову базу. Тому без кваліфікованого юриста не обійтися.

У разі успішного розгляду справи постраждалий може вимагати від керівника:

• поновлення на робочому місці;
• виплату заробітної плати за час вимушеного прогулу;
• моральну компенсацію за наявності підстав.

Також пам’ятайте про термін позовної давності. Для відкриття справи необхідно звернутися в суд не пізніше трьох місяців із моменту отримання сповіщення про незаконне звільнення.

Ще один варіант покарання роботодавця – інкримінувати порушення статті 172 Кримінального кодексу. Відповідальність передбачена за розірвання договору з особистих мотивів чи у зв’язку з повідомленням працівником факту порушення вимог закону "Про запобігання корупції" іншою людиною. Тоді керівнику загрожує:

• штраф у розмірі від 2 000 до 3 000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (від 34 000 грн до 51 000 грн);
• виправні роботи на строк до 2 років;
• пробаційний нагляд на строк до 2 років;
• заборона обіймати певні посади чи займатися діяльністю терміном до 3 років.

Якщо постраждалим виявиться неповнолітній, вагітна жінка, одинокий батько/матір чи особа, яка виховує дитину до 14 років або дитину з інвалідністю, то покарання посилиться до штрафу розміром 51 000-85 000 грн.

Нові підстави для звільнення під час війни

Припинення трудового договору може відбуватися за згодою сторін або з ініціативи роботодавця/працівника. В умовах воєнного стану статтю 36 Кодексу законів про працю доповнили новими підставами для звільнення, зокрема:

• відсутність на робочому місці понад 4 місяці поспіль без повідомлення причин;
• смерть, визнання судом безвісно відсутнім, оголошення співробітника/підприємця померлим;
• неможливість забезпечити роботою у зв’язку зі знищенням (відсутністю) виробничих, організаційних та технічних умов, засобів виробництва чи майна роботодавця внаслідок бойових дій.

Плюс керівник може ухвалити рішення про звільнення через відсутність працівника більше 3 годин протягом дня без поважних причин (за фактом прогулу). Підприємець повинен зафіксувати неявку та спробувати зв’язатися з членом колективу для з’ясування причини відсутності. Якщо процедуру порушити, співробітник має право оскаржити розірвання договору в суді.

Раніше сайт Pro Гроші писав, які виплати належать працівникам у разі звільнення. Також ми повідомляли, чи можуть покарати роботодавця за вікову дискримінацію.

Pro Гроші в Telegram Pro Гроші в Google News