Підліткам там не місце: на яку роботу заборонено брати неповнолітніх

В Україні чимало підлітків влаштовуються на роботу під час канікул або знаходять підробіток у вільні від навчання години. Водночас неповнолітніх працівників заборонено залучати до широкого переліку діяльності.

Про це розповіли фахівці Північно-Східного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці.

Йдеться про важку роботу, а також діяльність, що характеризується шкідливими чи небезпечними умовами праці. Плюс заборонено вимагати від неповнолітніх співробітників піднімати або переміщувати речі масою понад встановлені граничні норми. Відповідний перелік затверджено наказом Міністерства охорони здоров’я України від 31.03.1994 № 46.

Загалом неприйнятними для осіб до 18 років є такі загальні професії:

• водій автомобіля;
• водолаз;
• газозварник;
• оператор заправних станцій;
• прибиральник службових приміщень;
• продавець вина, спирту і лікеро-горілчаної продукції;
• робітник, зайнятий на висоті.

Якщо підліток хоче пройти професійне навчання, то прийом допускається лише за умови досягнення ним 18-річного віку на момент закінчення здобуття освіти. А практиканти, які зараховані у професійно-технічні заклади, можуть перебувати на виробництві чи брати участь у виконанні робіт з переліку тільки 4 години на день.

"Підлітків забороняється призначати на роботи, які пов’язані виключно з підійманням, утриманням або переміщенням важких речей. Робота підлітків з вантажами не повинна становити більше 1/3 робочого часу", – йдеться у повідомленні.

Українське законодавство також містить заборону на залучення неповнолітніх у нічний час і вихідні навіть за згодою батьків. Виходить, що до настання 18 років працівників потрібно допускати виключно до легких завдань, які не несуть загрозу життю і здоров’ю. А ще – не перешкоджають навчанню в школі чи закладі вищої освіти.

В Україні хочуть дозволити перевірки на мобінг

Раніше ми розповідали, що народні депутати зареєстрували законопроєкт, який передбачає дозвіл центральному і територіальним органам з питань праці здійснювати позапланові перевірки роботодавців щодо мобінгу. Це ситуація, коли працівника принижують чи психологічно тероризують з метою звільнення.

Автори ініціативи зазначили, що за 2023 рік було подано 553 скарги стосовно неправомірних дій на роботі, які мали насильницький характер. Причому невідомо, скільки подібних звернень так і залишилися неоприлюдненими.

Тож депутати хочуть внести у перелік визначених причин на проведення перевірок в умовах воєнного стану заяви від співробітників щодо мобінгу. А також роботодавців будуть моніторити на факт неоформлення трудових відносин і законність припинення договорів.

В Кодексі України про адміністративні правопорушення є розміри штрафів за цькування на робочому місці. Колегам передбачено покарання сумою від 50 до 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а посадовим особам і керівництву – від 100 до 200 неоподатковуваних мінімумів.

Раніше сайт Pro Гроші писав, яким спеціалістам буде важко працевлаштуватись. Також ми повідомляли, що українці зможуть опанувати нову професію та розповідали, яких фахівців готуватимуть у 2024 році.

Pro Гроші в Telegram Pro Гроші в Google News