ФОП під забороною: кому з українців не можна бути підприємцями і чому

В Україні не всі можуть стати ФОПами. Конституція гарантує право кожного на ведення підприємницької діяльності. Але для деяких посадових і службових осіб це право обмежується законом.

Сайт Pro Гроші розповідає, кому заборонено реєструвати ФОП в Україні та за яких підстав можуть відмовити у державній реєстрації.

Хто не може стати фізичною особою-підприємцем

У Цивільному кодексі сказано, що "обмеження права фізичної особи на здійснення підприємницької діяльності встановлюються Конституцією України". Відповідно до норм чинного законодавства, реєструвати ФОПи не мають права посадові та службові особи органів державної влади та органів місцевого самоврядування.

Отже, підприємництвом не можуть займатися такі категорії громадян України:

• президент;
• народні депутати;
• судді;
• співробітники прокуратури;
• державні службовці;
• військовослужбовці;
• особи, які мають судимість за корисливі злочини.

Окремо слід зазначити про заборону для військових. Під час загальної мобілізації на службу забрали багатьох українців, які вже мали зареєстрований ФОП. Згідно з частиною 3 ст. 39 закону "Про військовий обов’язок і військову службу", за мобілізованими громадянами не припиняється державна реєстрація підприємницької діяльності.

Але в законі "Про запобігання корупції" йдеться про заборону займатися іншою оплачуваною роботою посадовим особам ЗСУ та військових формувань. Тобто мова про службовців, які обіймають штатні посади, пов’язані з "виконанням організаційно-розпорядчих чи адміністративно-господарських обов’язків". Це означає, що мобілізовані ФОПи мають право у вільний від служби час вести підприємницьку діяльність.

В яких випадках можуть відмовити в реєстрації ФОП

Навіть якщо за законом людина має повне право стати фізичною особою-підприємцем, після подання заяви може прийти відмова в реєстрації. Для цього існує кілька визначених підстав, а саме:

• документи подала особа, яка не має повноважень;
• документи отримав неналежний суб'єкт державної реєстрації;
• Єдиний державний реєстр містить відомості про судове рішення, яким заборонено проводити реєстраційні дії;
• людина вже зареєстрована як ФОП;
• подані документи суперечать вимогам законів України.

Інформація про відмову повинна надійти заявнику протягом 24 годин після подання необхідних документів. Причому в повідомленні має бути вказано посилання на конкретну норму законодавства, яку особа порушила. Усунувши проблемні моменти, дозволяється повторно звернутися до суб'єкта державної реєстрації.

Яка різниця між ФОПом і приватним підприємством

Раніше ми розповідали, що українцям потрібно визначитися, яка організаційно-правова форма ведення бізнесу краще підійде для їхніх конкретних випадків. Існує можливість зареєструвати ФОП або ПП: ці форми відрізняються підходами до сплати податків, складністю ведення обліку, обмеженнями на види діяльності, лімітами на кількість співробітників тощо.

Наприклад, ФОПи ведуть спрощену звітність, працюють самі на себе, можуть не здійснювати бухгалтерський облік. Приватне підприємство передбачає наявність установчих документів, статутного капіталу, складної звітності, найманих працівників зі встановленою зарплатнею і багато іншого.

Новачкам, які тільки роблять перші кроки у підприємницькій діяльності, рекомендують починати з реєстрації ФОП. Це легше і швидше, ніж відкривати ПП. Згодом, якщо з’явиться потреба в розширенні, можна перейти на іншу організаційно-правову форму. Такий алгоритм дозволить уникнути багатьох підводних каменів на початку та дасть більше часу на підготовку.

Раніше сайт Pro Гроші писав, про яке правило ніколи не варто забувати підприємцям. Також ми повідомляли, які податкові зміни чекають на підприємців вже з 1 жовтня.

Pro Гроші в Telegram Pro Гроші в Google News