Без суду не виселити? Топ-5 проблем із реєстрацією сторонніх людей у своїй квартирі

Думка про те, що реєстрація у певній квартирі або "прописка", як це звикли називати на пострадянському просторі, дає якісь права на це нерухоме майно, міцно засіла в головах українців. Насправді, реєстрація місця проживання жодним чином не впливає на право власності на нерухомість, однак може створити певні проблеми.

Сайт Pro Гроші поспілкувався із адвокатом, керівником практики земля та нерухомість юридичної фірми Advintel Віталієм Каплієнко про наслідки реєстрації у своїй квартирі сторонніх людей.

Прописка і реєстрація – у чому різниця?

Спершу треба коротко зупинитись на поняттях "прописка", "реєстрація місця проживання" та "декларування місця проживання".

"Прописка" це застаріле поняття, коріння якого тягнуться з радянської епохи і не використовується в українському законодавстві з 2001 року. Натомість ним досі називають процедуру фіксації факту проживання особи у певному місці.

У чинному законодавстві є визначення "реєстрація місця проживання" та "декларування місця проживання".

Основною відмінністю між ними є порядок повідомлення особою про своє місце проживання: декларування здійснюється в електронній формі, а реєстрація – в письмовій.

Віталий Каплієнко

Адвокат, керівник практики земля та нерухомість юридичної фірми Advintel

Врешті результатом як декларування, так і реєстрації буде внесення інформації про місце проживання особи до реєстру територіальної громади.

А тепер уявіть, що з якихось причин, ви прописали у квартирі сторонніх людей, які не є вашими близькими родичами. Права власності на ваше житло вони, звісно, не отримають, а от ви можете отримати купу проблем.

Проблема №-1 – Виселення

Реєстрація місця проживання також не є підставою для набуття кимось права користування чи розпорядження житлом, зокрема не є підставою для вселення чи визнання за особою права на проживання або права користування житлом.

Відповідна норма закріплена в ч. 3 ст. 1 Закону України "Про надання публічних послуг щодо декларування та реєстрації місця проживання в Україні".

Закон також встановлює можливість за заявою власника житла виключити з реєстру територіальної громади інформацію про задеклароване або зареєстроване місце проживання третьої особи.

Але у випадку укладання договору оренди, таке право виникає лише після закінчення строку дії документу або його дострокового розірвання, визнання нікчемним.

У чому тоді проблема?

Вказані норми жодним чином не вирішують проблему з виселенням з житла особи, яка там зареєстрована.

Відповідно до Житлового кодексу України, виселення особи з житла можливе лише у добровільному або судовому порядку, наголошує юрист.

Також ст. 162 Кримінального кодексу встановлює кримінальну відповідальність за незаконне виселення чи інші дії, що порушують недоторканність житла громадян.

При цьому "житлом" вважається будь-яке помешкання, де особа постійно проживає, незалежно від того, робить вона це законно або незаконно.

Тому, якщо зареєстрована в житлі особа фактично заселиться в нього, наприклад, в період тимчасової відсутності власника, то виселити її можна буде виключно у судовому порядку.

З урахуванням тривалості судового процесу, можливих процесуальних зловживань з боку опонента, а також тривалості фактичного виконання судового рішення весь процес може зайняти роки та призведе до суттєвих витрат, зокрема на послуги адвоката, – каже Каплієнко.

Проблема №-2 – Діти

Ще більшою проблемою може стати ситуація, коли зареєстрована в квартирі особа має дітей.

По-перше, якщо особа зареєстрована в житлі, вона має право без згоди власника житла зареєструвати в цій квартирі своїх неповнолітніх дітей.

Закон не передбачає можливості виключити з реєстру територіальної громади інформацію про зареєстроване місце проживання дітей, як це можна зробити з дорослими, крім випадків, коли реєстрація місця проживання відбулась на підставі договору оренди.

По-друге, примусове виселення дитини у судовому порядку ускладнюється тим, що зняття дитини з реєстрації місця проживання або визнання дитини такою, що втратила право користування житловим приміщенням, обов’язково відбувається за участі органу опіки та піклування.

Це може ускладнити та затягнути процес виселення, адже орган опіки та піклування має підготувати письмовий висновок щодо розв'язання спору, а суд повинен врахувати такий висновок, якщо він недостатньо обґрунтований або суперечить інтересам дитини, – попереджає адвокат.

Проблема №-3 – Шкода

Ще одним негативним наслідком реєстрації особи в житлі може бути нанесена цією особою шкода суміжним помешканням.

Наприклад, в разі підтоплення сусідньої квартири відповідальність за нанесену шкоду за загальним правилом нестиме саме власник житла, а не той, хто фактично зробив це.

Оскільки, за положеннями ст. 322 Цивільного кодексу України, тягар утримання майна покладається саме на його власника.

В цьому випадку власнику квартири буде дуже важко довести, що шкоду завдала саме зареєстрована особа.

Проблема №-4 – Комунальні послуги та субсидії

Не варто забувати, що у деяких випадках нарахування комунальних послуг здійснюється в залежності від кількості зареєстрованих в приміщенні осіб, зокрема, у разі відсутності вузлів комерційного обліку.

За таких обставин власнику житла доведеться доплачувати за зареєстровану особу за весь час, доки вона обліковується в цьому помешканні.

Крім того, наявність в житлі зареєстрованих осіб впливає на право нарахування субсидії та її розмір.

Наприклад, власник житла може втратити право на субсидію, якщо зареєстрована особа має у власності транспортний засіб віком до 5 років або у такої особи взагалі відсутні доходи, які враховуються під час призначення житлової субсидії, – попереджає юрист Advintel.

Проблема №-5 – Органи влади

Вас можуть чекати неприємні сюрпризи, якщо зареєстрована у вашій квартирі особа має проблеми із законом.

Наприклад, у випадку, коли "прописана" у вас людина є фігурантом кримінального провадження, правоохоронні органи можуть провести обшук за зареєстрованим місцем проживання такої особи, навіть якщо вона фактично не живе в цьому помешканні.

Крім того, в рамках виконавчого провадження правоохоронці проводять перевірку майнового стану боржника за місцем проживання та здійснюють опис та арешт майна.

За рішенням суду виконавець має право примусового проникнути до житла, в якому зареєстрований боржник, навіть якщо воно йому не належить.

Саме по собі проникнення у житло сторонніх осіб створює багато негативну для власника такого житла, не кажучи вже про імовірну шкоду майну, яка може буде нанесення в результаті такого проникнення.

Не варто забувати , що виконавець може арештувати наявне в квартирі майно, і власнику доведеться витрачати сили та час, щоб довести, що арештоване майно належить саме йому, а не зареєстрованій особі.

Раніше сайт Pro Гроші розповідав, як оформити спадщину на квартиру в Україні і писав про усі нюанси придбання квартири за кордоном.

Pro Гроші в Telegram Pro Гроші в Google News