Війна змінила ринок праці: як знайти роботу та до яких проблем готуватися

Війна в Україні змінила правила на ринку праці: тепер роботодавець диктує умови, з якими більшість співробітників змушені погодитися через побоювання втратити місце. Знайти нову посаду, як свідчать дані моніторингових порталів, вкрай важко через ряд об’єктивних причин, наприклад, високу конкуренцію, вимогливість керівництва до нового робітника, зменшення окладів, вікові обмеження тощо.

Згідно з дослідженням кадрового порталу grc.ua, близько половини українських спеціалістів знаходяться у пошуку роботи. А працевлаштовані громадяни скаржаться на проблеми, як от зниження зарплати порівняно з довоєнним часом, та постійні побоювання потрапити у список під скорочення.

Дізнайтеся, що відбувається з ринком праці під час війни, та на що звертати увагу при активному пошуку вакансій, у матеріалі Pro Гроші.

Збільшився термін процесу працевлаштування

В Україні утворився так званий "ринок роботодавця": компанії мають більш вигідне становище порівняно з працівниками, оскільки попит на відкриті вакансії великий. Тож вони почали диктувати власні умови, ставлячи перед кандидатами завищені вимоги та обов’язки, але не обіцяючи за це відповідну оплату.

Оскільки зросла конкуренція, українці зіткнулися з проблемою довготривалого безробіття. Тобто часу на пошук підходящого місця – коли влаштовує і посада, і зарплата, і умови роботи – потрібно більше. Опитування показують, що переважна більшість населення в середньому витрачає на працевлаштування не менше шість місяців. Третині довелося провести в активному пошуку від трьох місяців до пів року.

Змінилися тенденції у затребуваності професій

Одна з найбільш серйозних проблем, на яку спеціалісти ніяк не можуть вплинути, – відсутність на ринку праці потрібних вакансій. Війна змінила пріоритетність у професіях: попит на чималу кількість робіт відчутно зменшився. Через це українцям, які хочуть працювати у визначеній галузі через досвід, особисті вподобання чи освіту, доводиться витрачати ще більше часу на пошуки або погоджуватися на посаду без гідного рівня оплати.

Найбільше постраждала металургія. Фахівцям цієї галузі нелегко, адже приходиться перекваліфіковуватися часто без потрібних знань і навичок. Також важко знайти роботу у сферах нерухомості, фінансів, страхування, юриспруденції, готельно-ресторанного бізнесу. Зате чудово себе почувають такі професії як фармацевтика, аграрна промисловість, будівельна справа та, звісно, ІТ-галузь.

Зменшення зарплат на противагу високим очікування роботодавців

Як було сказано, бізнес може собі дозволити обирати працівника з великої кількості охочих. Це дає змогу виставляти перед кандидатами високі вимоги та одночасно не забезпечувати співробітників гідними заробітними платами. На жаль, більшість погоджується на такі умови, оскільки не може обирати з-поміж роботодавців найвигіднішого для себе, як це було до війни.

Поступово бізнес оговтується від шоку та шкоди, завданих після початку повномасштабного вторгнення Росії. Компанії намагаються врівноважити ринок, пропонуючи хороші місця, або ж, як мінімум, не набирають нових людей, щоб втримати рівень окладів на достатній позначці.

Вікова та інші дискримінації

Проблему не можна назвати масовою, але частина українців поважного віку періодично з нею зіштовхується. Через ейджизм навіть добре кваліфіковані спеціалісти старшого віку можуть витрачати на пошуки роботи до року і більше. Зауважимо, що Україна намагається боротися з проявами вікової дискримінації, тож компанії, які розміщують оголошення з побажаннями щодо віку, статі, раси тощо, можуть схилити до виплати штрафу у розмірі 65 000 грн.

Внутрішньо переміщені особи також страждають через небажання роботодавців працевлаштовувати людей без постійного місця проживання. Часто від них вимагають спочатку зареєструватися за новим місцем, звільнитися з попередньої роботи або ж перейти на сумісництво, а також надати оригінал або дублікат трудової книжки.

Ще один прояв дискримінації – неможливість отримати повноцінну роботу через виховання дітей. Оскільки навчальний процес досить нестабільний, діти можуть довгий час не ходити до школи чи дитячого садка, то ж батьки стають небажаними кандидатами на посаду через можливі періодичні відгули чи присутність діток на робочому місці.

Допомога від держави безробітнім

Український уряд робить все можливе, щоб допомогти непрацевлаштованим. Зокрема, призначає людям, які втратили роботу через війну, грошові виплати на період безробіття. А бізнес стимулює віддавати перевагу ВПО при пошуку кандидатів на відкриті посади, компенсуючи 6 500 грн за кожного працевлаштованого переселенця.

Також в Україні запрацював "Єдиний портал вакансій", де охочі можуть підібрати варіанти роботи за різними критеріями, наприклад, посадою, регіоном розміщення чи рівнем зарплати. Нові вакансії з’являються у режимі реального часу, тож завдяки цьому інструменту цілком реально швидко знайти підходящі пропозиції.

Раніше сайт Pro Гроші писав, скільки компаній працюють та кого шукають найбільше. Також ми повідомляли, яку роботу пропонують українцям та скільки платять.

Pro Гроші в Telegram Pro Гроші в Google News