Деяких українців заборонили звільняти з роботи – хто у списку

Повномасштабна війна призвела до відчутних змін у трудовому законодавстві. Деякі категорії громадян заборонили звільняти з роботи за бажанням керівника. Українці повинні знати свої права, аби захищатися від свавілля роботодавців.

Про це йдеться в Кодексі законів про працю.

Категорії працівників, яких не можна звільняти

Перша зміна, викликана війною, стосується мобілізованих громадян. Підприємцям заборонили розривати трудові договори зі співробітниками, яких мобілізували на службу добровільно чи за контрактом. За ними обов’язково зберігається посада, на яку дозволяється тимчасово найняти іншу людину, поки військовий не повернеться на роботу.

Також у список входять такі категорії осіб:

• вагітні жінки;
• жінки, які виховують дітей до трьох років (за наявності відповідного медичного висновку – до шести років);
• одинокі матері з дітьми до 14 років;
• батьки (опікуни, піклувальники), які мають дітей з інвалідністю;
• батьки, які виховують дітей без матері;
• молоді спеціалісти до 28 років, яких найняли на першу посаду після закінчення навчання або військової служби;
• неповнолітні (допускається лише у виняткових випадках).

Також не варто забувати, що при скороченні штату необхідно надавати переважне право залишення на роботі працівникам з більш високою кваліфікацією і продуктивністю праці. При рівних умовах також відокремлюють категорії людей, які мають пріоритет.

Відповідальність за незаконне звільнення

Трапляється, що внаслідок особистої неприязні чи інших мотивів роботодавець може звільнити працівника. Але стаття 43 Конституції України гарантує громадянам захист від незаконного звільнення. В такому випадку необхідно вирішити суперечку в судовому порядку, але неодмінно надати докази неправомірного вчинку керівника.

Постраждалий після успішного розгляду справи може вимагати:

• поновлення на роботі;
• стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу;
• моральну компенсацію, якщо є підстави.

Але важливо встигнути звернутися в суд, поки не завершився строк позовної давності. Українцям дається три місяці з моменту отримання повідомлення про незаконне звільнення.

Плюс існує можливість притягнути роботодавця до кримінальної відповідальності, якщо причиною розірвання трудових відносин стала вказівка від працівника щодо порушення закону "Про запобігання корупції" іншою особою.

Раніше сайт Pro Гроші писав, яке покарання загрожує за мобінг на роботі 2024 році. Також ми повідомляли про дистанційну роботу з високим доходом і розповідали, які вакансії можуть зацікавити українців.

Pro Гроші в Telegram Pro Гроші в Google News