Сотні мільйонів у день: скільки банки заробляють на високій обліковій ставці і хто в лідерах

Розмір облікової ставки в країні визначає вартість усіх фінансових ресурсів. Коли НБУ підіймав її, то розраховував зокрема й на те, що відсотки за облігаціями для населення підвищаться, і їх стануть купувати більше. Але Мінфін, який за це відповідає, ставок не підняв. Слабо зросли і ставки за банківськими кредитами та депозитами.

Та попри все внаслідок цих змін багатьом банкам вдалося гарно заробити. Скільки доходу отримують українські фінустанови, підрахували Forbes та розповіли, чи надовго така вигода.

Хто заробив найбільше

Облікова ставка у 25% одразу вплинула на міжбанківський ринок. Так банки почали отримувати доходи.

"Український індекс міжбанківських ставок "овернайт" (короткострокові депозити на один день, – ред.) одразу зріс на 14 в.п. – до 23% річних. Вартість рефінансування для банків підскочила з 11% річних у травні до 27% у липні, а дохідність від розміщення банками вільних коштів у депозитних сертифікатах НБУ, в яких вони тримають понад 200 млрд грн, – до 23% річних", – ідеться в повідомленні.

Під час повномасштабної війни у липні на міжбанківському ресурсному ринку заробити змогли лише 16 з 68 банків. Разом вони отримали менше 50 млн грн. Так, Нацбанк допомагає тим фінустановам, у яких недостатньо ресурсів, надаючи їм рефінансування, та приймає кошти в депозитні сертифікати від банків, що мають надлишкову ліквідність. І саме регулятор заробив найбільше на підвищенні облікової ставки.

На рефінансуванні НБУ отримав у липні цього року 1,8 млрд грн. Але заробіток скорочується, оскільки багато банків розплачуються зі своїми боргами перед регулятором, а частина їх погасила вже зовсім.

Та при цьому Нацбанк і багато платить за високу облікову ставку. Зокрема, за відсотки банкам за вкладеннями вільних коштів у депозитні сертифікати НБУ, на чому у липні самі банки заробили разом 3,3 млрд грн. Банки обирають такі депозити, оскільки більшість ресурсів зараз є коштами на вимогу, тобто коли власники можуть зняти їх з рахунків в будь-який момент. Тому варіант довготривалих вкладень не підходить.

Власне таким способом найбільше грошей у липні вдалося заробити таким банкам:

• ПриватБанк – 601 млн грн;
• Укрсиббанк – 434 млн грн;
• Райффайзен Банк – 370 млн грн;
• Сітібанк – 287 млн грн;
• Креді Агріколь Банк – 225 млн грн;
• ОТП Банк – 189 млн грн;
• Універсал Банк – 180 млн грн;
• Укрексімбанк – 122 млн грн;
• Таскомбанк – 98 млн грн;
• Альфа-Банк – 81 млн грн.

Прибуток іде, але чи надовго

Як пояснив експерт "CASE Україна" Євген Дубогриз, такі доходи в банків можуть раптово зникнути через зміну політики НБУ. Особливо великі ризики є для тих фінустанов, які вважають такий заробіток своєю бізнес-моделлю.

"Нацбанк будь-якої миті може змінити правила гри. Наприклад, розширити коридор між вартістю рефінансування та депосертифікатів. Зараз це 4 відсоткових пункти, але може бути 10 або 15. Нацбанк може змінити коридор або просто різко знизити ставку за депосертифікатами", – пояснив Дубогриз.

При цьому він додав, що на депозитних сертифікатах переважно заробляють банки з великою ліквідністю, і вони не визначають це як основне джерело прибутків.

Що буде з доларом і чи купувати валюту просто зараз

Редакція Pro Гроші раніше поговорила з членом Економічного дискусійного клубу Олегом Пендзином і дізналась, що курс долара протягом наступного року може сягнути 50 грн, оскільки рівень емісії та економічних проблем не можуть не відображатися на курсі національної грошової одиниці.

"Є дуже багато подій, які можуть змінити курс або вверх або вниз, просто треба розуміти, що загальний тренд спрямований на падіння ринку. Тому якщо хтось хоче вкласти гроші в долари, напевно є сенс сьогодні брати валюту", – пояснив Пендзин.

Він додав, що валюта в країні береться по суті з двох джерел: з експортної виручки, якої сьогодні катастрофічно не вистачає, та запозичень. Але проблема у тому, що Україна на міжнародних фінансових ринках не може запозичити ні копійки, тому що рівень ризиків через війну такий, що ніхто не буде зараз купляти українські євробонди. Загалом є багато тенденцій, які вказують на те, що чекати з купівлею валюти не варто.

Читайте ще один прогноз про те, що буде з доларом, інфляцією та ВВП України у 2023 році.

Pro Гроші в Telegram Pro Гроші в Google News