Позбутися боргу за 14 днів: хто може відмовитися від кредиту і як це зробити

У період воєнного стану отримати кредит у банку стало складніше, оскільки кожного позичальника ретельно перевіряють. Але бувають випадки, коли людина оформила кредит, а згодом ситуація змінилась і у кредитних грошах потреба зникла.

У Нацбанку України розповіли, у яких випадках людина може відмовитись від кредиту і нічого не втратити.

Є чітко визначені строки

Дійсно людина може відмовитися від кредитних грошей. Згідно з українським законодавством без пояснення причини можна написати заяву на відмову протягом 14 календарних днів з дати оформлення.

Отже, алгоритм такий:

• звернутися до фінансової установи, в якої брали кредит, і написати заяву-відмову;
• повернути фінустанові кредитні гроші разом з відсотками за користування, які передбачені умовами кредиту, упродовж 7 днів після відмови.

Але при цьому є дуже важливий момент. Можливість відмовитися у такий спосіб від кредиту має бути прописана в договорі, за яким ви оформлювали позику.

Якщо ж фінустанова відмовляється виконувати умови і порушує права позичальника, то зі скаргою можна звернутися до Нацбанку – написати у месенджери або чат-боти офіційних сторінок, зателефонувати за номером 0 800 505 240 або ж заповнити онлайн-форму для звернень на сайті НБУ.

Війна – не форс-мажор

Раніше ми розповідали, що українські банки рідко пробачають борги. Це може статися хіба у випадку, коли відсотки за боргом стали надто великими, і в банку вже розуміють, що позичальник не зможе все сплатити. Тоді фінустанова позбувається такого кредиту, бо він може погіршити його рейтинг.

Часто у таких випадках відкривають судові справи. Але не всі вони проходять на користь клієнта. І навіть під час повномасштабної війни скрутна фінансова ситуація може не стати достатнім аргументом для суду, щоб пробачити борг.

Так, за даними Опендатабот з 1 березня 2022 року по 1 серпня суди винесли 62 рішення по господарських справах, що стосуються форс-мажорів у воєнний час. І лише в одному судовому рішенні суд визнав війну форс-мажором.

"Воєнний стан не захистить від невиконання зобов'язань за договором. Форс-мажор дає можливість уникнути сплати штрафу або пені, проте не звільняє від сплати основного боргу та суми угоди. Зазвичай при вирішенні господарських спорів щодо прострочення виконання договорів суди не вважають військові дії форс-мажором та причиною не виконувати взяті на себе зобов'язання через відсутність обґрунтування зв'язку між невиконанням обов'язків та війною", – пояснила Аліна Клименко, юридична інженерка Опендатабота.

Власне до причин, чому суд не визнає війну форс-мажором, переважно належить таке:

• позичальник не може довести прямого впливу війни на невиконання зобов'язань, надзвичайність та невідворотність ситуації;
• одна сторона не повідомила іншу про настання форс-мажору у передбаченому договором порядку;
• відсутність сертифіката про форс-мажор від Торгово-промислової палати;
• позичальник намагається відмовитися від сплати штрафів, отриманих ще до війни.

Водночас в Україні вже є кілька законодавчих ініціатив, які допоможуть деяким українцям позбутися кредитів на власність, яка була зруйнована чи знищена під час воєнного стану.

Раніше ми розповідали, як перевірити свою кредитну історію та наявність боргів у різні способи і кого зобов'яжуть частіше подавати податкові звіти.

Pro Гроші в Telegram Pro Гроші в Google News