Потрібно вірити у свою справу. Як відкривається бізнес в умовах війни – інтерв'ю

Багато українців прагнуть відкрити власний бізнес та здійснити свою мрію навіть під час війни. Дехто ризикує та вірить, що справа їхнього життя витримає всі перешкоди, а дехто боїться та досі чекає підходящого моменту.

Власниця закладу "CocoLoco cakes&nails" Вікторія Іванкова поділилася з редакцією Pro Гроші своїм досвідом щодо відкриття власного бізнесу під час війни.

З якими труднощами вам довелося стикнутися під час відкриття бізнесу?

Насправді найбільші труднощі були з електроенергією, оскільки ми з чоловіком вирішили взяти в оренду приміщення у жовтні, саме тоді, коли починався енергетичний терор з боку РФ. Ми навіть не очікували, що нас чекає настільки важка зима.

Через два тижні після того, як почалися ремонтні роботи, ми стикнулися з першими відключеннями світла. Можу сказати, що листопад та грудень були найважчими місяцями, адже кілька разів ставався повний блекаут і нам довелося багато коштів витратити на придбання генератора та пального для нього.

Вікторія Іванкова

Власниця закладу "CocoLoco cakes&nails"

Було навіть таке, що генератор працював цілу добу лише для того, щоб встигала сохнути штукатурка. Ми хотіли встигнути відкрити заклад до нового року, але, на жаль, у нас не вийшло цього зробити.

Тобто було дуже важко морально, фізично та доволі затратно мати справу саме з електроенергією. Зрозуміло, що у мирний час ми з такою ситуацією не стикнулися б та витратили б менше коштів і нервів. Тому, це стовідсотково була наша найбільша проблема.

Чому ви обрали локацію саме у ЖК?

Насамперед ми хотіли, щоб заклад знаходився у пішій доступності та дуже близько від дому, адже ми самі живемо у цьому житловому комплексі й таким чином більше розуміємо свого клієнта.

Ми розуміємо, який тут контингент, які люди та що їм подобається. Ба більше, я завжди можу швидко прийти у заклад, коли мені потрібно терміново поспілкуватися з персоналом або з клієнтами. Для мене, як для власника, це дуже зручно.

Оскільки це наш перший досвід, ми хотіли, щоб розташування закладу було зручним насамперед для нас, адже так комфортніше розпочинати свій шлях. Коли люди відкривають другий, третій заклад та вже є певний досвід, то питання щодо місця розташування вже не є таким принциповим.

Коли ми побачили, що є вільне приміщення, яке знаходиться прямо у нашому під'їзді, ми зрозуміли – це доля. Тому інші варіанти ми навіть не розглядали.

Як ви прийшли до поєднання в одному закладі кав'ярні та студії манікюру?

Наша мета була створити якийсь інший концепт, більш цікавий. Тому ми поєднали два абсолютно різні бізнеси в одному закладі, адже принаймні у нас в ЖК такого точно ніхто ще не зробив. До того ж ми відкрили заклад у тій частині комплексу, який ще на стадії будівництва, тобто, наразі там ще немає такої кількості кав'ярень або студій манікюру-педикюру.

Я десь років п'ять їздила до свого майстра манікюру в іншу частину міста і це було не дуже зручно, адже це займало багато часу. Тому насамперед я була зацікавлена у тому, щоб на території житлового комплексу, де я мешкаю, був якісний та хороший майстер.

Щодо кави, зараз всі наші гості у захваті від того, як ми готуємо напої. Я вирішила обрати для закладу таку ж саму каву, яку я готую вдома. Більшість людей, які полюбляють кавові напої, насолоджуються саме простим смаком без якихось особливостей, на яких часто акцентують кавові гурмани. Адже більшість наших гостей – це звичайні люди, які цінують каву за її класний смак. Саме з таких причин ми й обрали концепцію закладу.

Чи були у вас сумніви щодо відкриття бізнесу під час війни?

Сумніви були як до відкриття закладу, так й залишаються зараз. Навіть у мирний час немає абсолютно ніякої гарантії, що бізнес почне себе окупати та приносити прибуток.

Я чула безліч подібних історій. Наприклад, люди відкрили кав’ярню у центрі міста, там завжди купа людей, все працює чудово, тому вони вирішили, що вже час розширятися. Відкрили другу кав’ярню також у центрі міста. Здавалося б, які можуть бути проблеми, адже класне місце. Але вона виявилася настільки неприбутковою, що зараз ця кав'ярня знаходиться на межі закриття.

Тому, що вже казати про воєнний час, коли український бізнес стикається з тим, що у людей немає грошей на якісь основні речі в житті, я вже не кажу про те, аби піти випити кави та з'їсти десерт на 200-300 гривень.

Але навіть попри такі складнощі ми працюємо, розвиваємося та намагаємося бути кращими у своїй справі. Насамперед це прекрасний досвід для нас, адже ми отримуємо певні знання та кожен день дізнаємося щось нове. Сумніви однозначно є, але їх потрібно переборювати.

Чи відчуваєте ви конкуренцію та як ви з нею справляєтеся?

Безумовно конкуренція є, але ми розуміємо, що наші потенційні клієнти, це мешканці житлового комплексу, де знаходиться заклад. Тому конкуренція значно зменшується, адже на території є не так багато студій манікюру та кав'ярень.

Приводити клієнтів, гостей, бути цікавими та новими – це дуже складно. Потрібно розуміти одне, як би ви не намагалися бути кращими, ваш заклад або подобається людям, або ні. Я думаю, що це факт.

Ми робимо все те, що й інші бізнеси, тобто, є якісна реклама, знижки, акції, додаткові "плюшки" на якісь свята. Це певним чином додає більшої привабливості в очах людей.

Як вам доводилося боротися з внутрішнім страхом щодо відкриття бізнесу під час війни?

Такий страх буде з нами принаймні, допоки не закінчиться війна. Я вважаю, що, якщо ти любиш свою справу, то у будь-якому разі будуть виникати якісь сумніви, адже завжди хочеться викладатися на повну та робити максимум для того, щоб людям це подобалося.

Наприклад, ми розуміємо, що під час війни немає такого поняття: "Багато клієнтів/гостей, бо сьогодні вихідний день". Зараз немає ніякої логіки відвідування, записів тощо. Якщо у людей є можливість, вони приходять.

Також дуже важлива підтримка рідних, адже я багато разів хотіла вже опустити руки, але мій чоловік не дав мені цього зробити й змусив повірити у себе та у свої сили.

Що ви порекомендуєте українцям, які не впевнені у відкритті власного бізнесу під час війни?

Я вважаю, що кожен потенційний підприємець має себе запитати: "Ця справа буде створена лише для прибутку, чи ще й для душі?". Адже, коли я виношувала цю ідею впродовж кількох років, я розуміла, що це місце, куди я вкладаю насамперед свою душу.

Я без допомоги дизайнера сама малювала інтер’єр, як будуть розташовані меблі тощо. Тобто, якщо людина хоча б трошки в цьому зацікавлена, то вона буде створювати бізнес насамперед для себе. А те що він буде ще й приносити прибуток – це як приємний додатковий бонус.

У свій заклад я вклала душу, емоції та кошти, я була до цього готова, я кілька років уявляла, як саме це все буде відбуватися та що для цього потрібно зробити. Чим це все обернеться в результаті – я не знаю. Ніхто точно вам не скаже чи все у вас вийде, чи буде ця справа приносити прибуток.

Результату не знають навіть так звані спеціалісти, які за гроші вам рахують, скільки це все буде коштувати та за який період бізнес окупиться й ви почнете заробляти.

Також не потрібно боятися ризикувати, але тут є один момент. Ніколи не відкривайте бізнес на свої останні гроші, особливо у воєнний час. Наприклад, якщо у людини є останні 5 тисяч доларів, які вона хоче повністю вкласти у свою справу – це буде провал. Адже все одно будуть якісь додаткові витрати та непередбачувані ситуації.

Тому для того, аби відкрити якісний та прибутковий бізнес, потрібно розуміти, для чого він вам потрібен та чи готові ви до цього матеріально. На мою думку, це найголовніше.

Раніше ми розповідали, як змінюється бізнес під час війни та чого чекати українцям. Також ми писали, які сфери є та будуть прибутковими в умовах війни.

Pro Гроші в Telegram Pro Гроші в Google News