Байдужість пацієнтів до здоров’я, важкі втрати та смерть молодих – про що мовчать анестезіологи

Професія лікаря, безумовно, є однією з найважливіших та найважчих. Щодня медпрацівники рятують життя інших людей, навіть коли рахунок йде на хвилини. Анестезіологи роблять величезний вклад у лікування пацієнта, адже вони відповідають не лише за безболісність медичної процедури, але і за життєво важливі функції організму при загрозливих для життя ситуаціях.

Про те, наскільки складно бути анестезіологом та що дає сили працювати далі, Pro Гроші розповіла лікарка-анестезіологиня, трансплант-координаторка Київської міської клінічної лікарні швидкої медичної допомоги Марія Кисіль.

Далі розповідь ведеться від першої особи.

У чому суть роботи анестезіолога

Я працюю в інтенсивній терапії та на наркозах. Суть моєї роботи полягає у проведенні анестезіологічного забезпечення в умовах операційної та інтенсивної терапії – тут перебувають тяжкохворі пацієнти.

Від початку повномасштабної війни об’єм роботи відповідно збільшився, але структура та сама, пацієнти і так завжди різні, тому що лікарня багатопрофільна.

Ми приймаємо багато пацієнтів – від хірургічних до політравми – це коли під час якоїсь травми ушкоджено більше одного органа чи системи. Таке може бути, наприклад, під час аварій, ножових поранень.

Також у нас є складні терапевтичні пацієнти, травматологічні, нейрохірургічні, пацієнти з інсультами.

Залежно від наявної роботи, я можу проводити анестезіологічне забезпечення (наркоз), або лікувати тяжкохворих пацієнтів в інтенсивній терапії.

З ким працювати найскладніше

Важко працювати з тяжкохворими пацієнтами, тими, хто до отримання травми взагалі не займався своїм здоров’ям, не відвідував лікарів, не приймав базову терапію.

У нас в Україні немає такої культури, якщо у тебе високий тиск чи цукор, наприклад, модернізовувати своє життя: скинути вагу, менше їсти солі і некорисної їжі. Якщо це не допомогло – приймати базові препарати.

Засмучує, що люди не займаються своїм здоров’ям, і коли на фоні цукрового діабету, гіпертонічної хвороби чи серцевої недостатності вони отримують якусь травму, то далі це дуже важко працювати.

Тобто, вони самі ж ускладнюють нам роботу, коли не хочуть вчасно звертатися за допомогою.

Складно бачити, як помирають молоді

Емоційно найскладніше в моїй роботі – бачити, як помирають молоді пацієнти й ті, хто не мав би померти.

Також складно, коли помирають пацієнти від антибіотикорезистентності. Велика проблема є в тому, що у нас безконтрольно використовують антибіотики. Пацієнт, "виходячи" зі своєї хвороби, помирає від того, що немає антибіотиків, котрі можуть вилікувати його мікроорганізм, який вже резистентний до всіх наявних.

Наша робота складна і морально, і фізично. Але вона цим і цікава, адже вона дуже насичена. Наприклад, чергування можуть бути дуже непередбачуваними, бо ти не знаєш, скільки у тебе буде пацієнтів і наркозів.

Це може бути спокійна ніч, ти можеш поспати, а може бути, що всю ніч працюєш. Буває, що нормально себе почуваю, а буває, що їду потім за кермом, а очі заплющуються.

Що надихає в професії та дає сили працювати далі

Безумовно, є в роботі й те, що навіть підживлює. Наприклад, коли лікування допомагає, коли важкі пацієнти виживають, коли їх вдається врятувати. Коли у людини була якась важка нейротравма, а потім вона самостійно приходить і дякує.

У цей момент я відчуваю якесь піднесення, що недарма тут працюю, і що всі нерви також не були марними. Анестезіологія тим і шикарна, що тут все швидко. В інтенсиві цей процес трохи розтягнутий у часі.

Десь на початку моєї кар’єри була така ситуація, коли один хлопець, наркоман, вирішив змінити своє життя і пройти лікування. Він був дуже виснажений внаслідок наркоманії, загалом нездоровий. У нього була пневмонія та переломи.

Але в нього була класна мама. І ми його виходили, в чому дуже сильно допомагала саме вона. Він дуже довго реабілітувався, щоб мати змогу ходити самостійно. Коли він прийшов до тями, то сказав, що принесе мені яблука.

Минуло п’ять років. Він вже сам ходив, одружився, збудував власний бізнес. І от якось він приїхав у лікарню і привіз мені великий букет квітів та обіцяні яблука. З їхньою сім’єю ми спілкуємось і досі.

Треба розуміти таку річ – за життя пацієнтів борються завжди лікарі, медперсонал, сам пацієнт та його родичі. Тому тут дуже важлива така злагоджена робота.

Нагадаємо, Pro Гроші запустив серію інтерв’ю з представниками різних професій. Наприклад, рієлтор розповів, чим приваблює людей професія, пов'язана з нерухомістю, та якими рисами характеру повинен володіти працівник, щоб стати неперевершеним в цій сфері.

Досвідчений адвокат розповів нам про рейдерство, погрози та спори великих компаній.

Також ми розпитали, про що мовчать молоді вчителі й чого чекають найбільше.

Pro Гроші в Telegram Pro Гроші в Google News