Це було неможливо зупинити: як виникли та луснули найбільші фінансові бульбашки
Світ не вчиться на помилках предків, інакше як пояснити періодичні повторення фінансових бульбашок
Приклади масштабних фінансових бульбашок
Фото: Unsplash. Колаж: Pro Гроші
Світова історія рясніє прикладами масштабних економічних криз і крахів, коли інвестори і кредитори стикалися з різким падінням вартості активів. Виникали гігантські заборгованості через те, що лопалися фінансові бульбашки, створення яких дозволяли центральні банки чи інші глобальні інституції. Подібні історії можна ілюструвати фразою, що підійде будь-якому спекулянту: "Два роки тому я не мав ні цента. А тепер у мене боргів на два мільйони доларів".
Сайт Pro Гроші розповідає про найгучніші та наймасштабніші випадки, коли лопалась ринкова бульбашка. Це завжди супроводжується фінансовими втратами та раною на тілі світової економіки.
Тюльпанова лихоманка
Першим в історії прикладом формування спекулятивної бульбашки став попит на тюльпани в Голландії в 20-х роках 17 століття. Ці квіти потрапили на територію держави з Туреччини та стали неймовірно популярним товаром. Спочатку ціни росли на вже зрілі бутони, потім – на цибулини, а верхівкою лихоманки стали викупи контрактів, укладених на купівлю потенційно завезених цибулин. Врешті, у 30-х роках вартість квітів досягла небачених показників: за одну штуку товару продавали будинки, прибутковий бізнес, давали в якості приданого за наречену тощо.
Втім, як відбувається з усіма бульбашками, ця одного дня лопнула. У лютому 1637 року відбувся крах, ціни різко впали (в сотні разів), всі угоди на біржах припинилися. Люди залишилися без заощаджень, роботи, зате зі знеціненими тюльпанами в горщиках.
Залізнична манія
Перша хвиля загального зацікавлення у будівництві залізничних колій охопила Англію в 1836 році. Розуміючи важливість прогресу та передбачаючи потенційні доходи, парламент взявся затверджувати прокладання кілометрів нових ліній, що не було проблемою в фінансовому плані, оскільки вистачало капіталовкладень і дивідендів від приватних інвесторів, які пачками купували акції.
В 1845 році бум посилився, водночас на біржах почали спекулювати активами компаній. Але через два роки бульбашка лопнула, коли почалася загальна економічна криза в Англії. Доходи залізничників знизилися, що призвело до падіння вартості акцій та масових банкрутств. Всі інвестори втратили кошти.
Крах на Волл-стріт
Після завершення Першої світової війни розпочалася фінансова революція та бум технологічних виробництв. Чимало винаходів, якими користувалися на фронті, з’явилися в оселях мирного населення. Модернізація радіо та електрики, випуски нових автомобілів, авіаційне сполучення – все це гарантувало світу швидке оговтання від втрат війни та економічний розквіт.
Першим поштовхом до майбутнього краху став дозвіл купувати дорогі товари, а також акції електричних компаній і виробників у кредит: клієнти могли заплатити всього 10% від вартості, що спричинило серйозні спекуляції на ринку. Люди, які за звичних умов не могли собі дозволити вартісну покупку, масово користувалися кредитами, а потім перепродавали активи.
Як результат – промисловий індекс Доу-Джонса на Волл-стріт (біржовий індекс цінних паперів найбільших американських підприємств) піднявся на 300%. Фінансова бульбашка надулася і лопнула в жовтні 1929 року, коли компанії та банки зрозуміли, що борги ніхто не зможе виплатити. Так було закладено початок Великої депресії.
Глобальна криза 2008 року
Здається, гравців на фінансовому ринку нічого не навчили помилки попередників. Інакше як пояснити, що через 80 років після краху на Волл-стріт ситуація повторилася? Цього разу бульбашка сформувалася на ринку нерухомості: банки та забудовники дозволяли купувати будинки в кредит, не зважаючи на платоспроможність клієнтів. Вважалося, що з часом ціни зростатимуть, а якщо нові власники облаштовуватимуть свої оселі меблями, електроприладами та іншими побутовими предметами, економіка розвиватиметься.
На жаль, цього не сталося. Коли фінансові корпорації зрозуміли, що борги покрити не вдасться, настала так звана іпотечна криза. Інвестиційні банки, страхові фірми США та Європи були змушені оголосити про банкрутство, що переросло в глобальну економічну кризу по всьому світу. Сучасники пам’ятають, що відбувалося: масове безробіття, скорочення бізнесу та державних доходів, тривала рецесія.
Раніше сайт Pro Гроші писав, як оподатковують доходи українців і скільки вираховують з кожної зарплати. Також ми повідомляли, що у засновника криптобіржі-банкрута FTX конфіскували чималу суму.
Сподобалась стаття?