Щедрі компенсації та швидкі рішення: як притиснути РФ "до стінки" за нанесену шкоду

Отримати компенсацію за зруйноване окупантами майно не так просто, як здається. Хоча всім зрозуміло, що Росія – агресор і вона завдала величезних збитків нашій країні та кожному її громадянину, в Україні домогтися справедливості нелегко.

Національні механізми відшкодування можуть виявитися неефективними через недостатність російських активів на території України, тобто вам просто немає звідки виплатити компенсацію. Але домогтися справедливості можна не лише в межах нашої держави, а і в різних міжнародних інституціях. І сайт Pro Гроші розкаже, як це зробити.

Адвокат, арбітражний керуючий, керівник практики корпоративне право та М&A фірми "Адвінтел" Антон Ареф’єв зазначає, що саме за кордоном зосереджена найбільша кількість активів, заморожених у зв'язку із військовою агресією РФ.

До таких інстанцій можна віднести як міжнародні органи, так і національні суди окремих держав.

Європейський суд з прав людини

Цей суд розглядає спори щодо порушення державою Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, його штаб-квартира знаходиться у Страсбурзі, у Франції.

Очевидно, що в результаті військової агресії Росія порушила цілий ряд прав, гарантованих цією Конвенцією, зокрема й право мирно володіти своїм майном. Тому юрисдикція ЄСПЛ поширюється на питання відшкодування шкоди, завданої діями держави-терористки.

Але на ефективність цього механізму впливають декілька важливих чинників.

По-перше, у зв'язку із тим, що 16 вересня 2022 року завершилась процедура виключення РФ з Ради Європи, ЄСПЛ може розглядати заяви проти РФ лише щодо тієї шкоди, яка була заподіяна до вказаної дати. По-друге, ЄСПЛ може лише визначити розмір справедливої компенсації за заподіяну шкоду, але фактична виплата такої компенсації має бути здійснена урядом Росії.

Антон Ареф'єв

Адвокат, арбітражний керуючий, керівник практики корпоративне право та М&A фірми "Адвінтел"

На сьогодні не передбачено жодних механізмів примусового виконання рішення ЄСПЛ, а РФ до того ж заявила, що не виконуватиме рішення суду, які вступають в силу після 15 березня 2022 року.

Тобто виконання рішень ЄСПЛ про стягнення шкоди з РФ буде неможливим до моменту зміни політичного курсу самої РФ.

Але, зважаючи на незначну вартість розгляду справи в ЄСПЛ та високу вагу рішень цього органу на міжнародній арені, використання цього механізму паралельно з іншими є досить важливим.

Інвестиційний арбітраж

В 1998 році Кабінет Міністрів України і Уряд Російської Федерації підписали угоду про заохочення та взаємний захист інвестицій, відповідно до якої спори, які не вдається вирішити шляхом переговорів, підлягають розгляду в арбітражному суді.

Цим шляхом вже пішли деякі компанії, зокрема ПриватБанк, Ощадбанк, Нафтогаз, стосовно активів, які вони втратили в анексованому Криму.

Цей шлях підходить лише бізнесу та лише щодо тієї шкоди, яка була заподіяна на території, де РФ встановила ефективний контроль.

Тобто, окрім Криму, під дію Угоди підпадають Луганська, Донецька, Запорізька, Херсонська та Миколаївська області в тих частинах, які окуповані ворогом.

А от шкода, заподіяна агресором на інших територіях, які контролює Україна, або в так званій "сірій зоні" не підпадає під дію документа.

Варто враховувати і значну вартість розгляду справ в міжнародних арбітражах, яка включає вартість послуг юристів, експертів та оплату винагороди арбітра, та нерідко сягає декількох мільйонів доларів. З іншого боку, інвестиційний арбітраж на сьогодні є чи не єдиним відпрацьованим на практиці механізмом, – пояснює адвокат.

Головною перевагою інвестиційного арбітражу є майже гарантоване примусове виконання його рішення на території більшості країн світу, в яких є заморожені активи Росії.

Крім того, зазвичай інвестиційні арбітражі присуджують більш ніж справедливу суму компенсації, яка враховує не тільки прямі збитки від втрати майна, а й упущену вигоду та зменшення вартості бізнесу.

Іноземні суди

Переважна частка арештованих активів РФ та пов'язаних із нею осіб знаходяться в ряді іноземних країн, тож варто розглянути можливість стягнення шкоди в рамках законодавства таких держав.

Найбільше в цьому контексті обговорюються юрисдикції:

• США;
• Великої Британії;
• Канади;
• Нідерландів;
• Польщі.

Головна проблема – судовий імунітет держави, який полягає в тому, що звернення із позовом до суверенної держави і звернення стягнення на її майно допускається тільки за наявності згоди такої держави, тобто Росії.

Враховуючи, що військова агресія РФ не обмежилась суто протистоянням зі збройними силами України, а переросла в триваючий терор цивільного населення, законодавство та судова практика деяких країн партнерів можуть піти шляхом обмеження судового імунітету РФ щодо питань, пов'язаних із збройною агресією в Україні.

Друга проблема полягає в тому, що спір має якимось чином стосувався тієї країни, до суду якої звертатиметься потерпілий.

Питання територіальної підсудності частково можна вирішити з допомогою прив'язки до місцезнаходження майна відповідача, а частково і до тимчасового чи постійного місцезнаходження позивача. Це стосується біженців або бізнесу, який у структурі власності має нерезидентів, – каже експерт.

Крім того, можливе визнання РФ державою – спонсором тероризму теоретично спростить вирішення як питання щодо судового імунітету, так і питання щодо територіальності.

Наразі парламентська асамблея Ради Європи вже ухвалила резолюцію, у якій оголосила режим РФ терористичним, за прикладом ПАРЄ пішов і Сенат Польщі, який ухвалив резолюцію про визнання влади РФ терористичним режимом.

Є також інформація про реєстрацію в США законопроєкту, який покликаний забезпечити тим, хто зазнав збитків у результаті ворожого вторгнення в країнах Європи, доступ до судів Сполучених Штатів для відшкодування збитків та для інших цілей.

Варто звернути увагу на цивільні суди Нідерландів, в яких існують широкі процесуальні можливості для іноземців, які хочуть стягнути шкоду з особи, яка також знаходиться за межами Нідерландів.

Новостворений міжнародний орган

За інформацією від офіційних осіб, наразі ведеться масштабна робота по розробці та подальшому впровадженню міжнародного механізму відшкодування шкоди, завданої військовою агресією Росії.

Так, за повідомленням заступниці міністра юстиції Ірини Мудрої, Україною вже розроблений відповідний міжнародно-правовий механізм, який ймовірно буде розглянутий на Генасамблеї ООН 14 листопада 2022 року.

Такий міжнародний механізм вбачається найбільш реальним та ефективним у порівнянні з національними та міжнародними судами.

Скоріше за все, створення міжнародного органу з питань відшкодування збитків відбуватиметься на підставі міжнародної угоди, яку укладуть між собою більшість країн світу з тих, які засудили російське вторгнення в Україну, що надасть такому органу ряд переваг:

• по-перше, це відкриє доступ такому органу до заморожених активів РФ в усіх країнах, які підпишуть угоду;
• по-друге, до такого органу увійдуть кваліфіковані представники країн-підписантів угоди, що мінімізує корупційні ризики та підвищить якість та ефективність роботи такого органу;
• по-третє, орган матиме ресурс для одночасного розгляду великої кількості позовів, а сама процедура для заявників скоріш за все буде безкоштовною;
• по-четверте, такий механізм надає більше простору для обмеження імунітету РФ як суверенної держави.

Звісно, цей механізм також має свої ризики, оскільки на цей час відсутні прецеденти створення подібних органів без згоди країни, щодо дій якої він і створюється, тобто Росії.

Зараз можна із впевненістю казати, що РФ таку згоду не надасть і буде всіма можливими способами заперечувати легітимність такого органу і ухвалених ним рішень.

Юрист зазначає, що на сьогодні немає єдиного оптимального шляху для відшкодування збитків від окупантів, тож краще розглядати комбінацію таких механізмів, щоб сума відшкодування була справедливою.

Раніше сайт Pro Гроші писав, які підступи можуть приховувати договори з нерухомістю і розповідав, чи можна отримати у спадок чужі борги.

Pro Гроші в Telegram Pro Гроші в Google News