Крінжова реклама 2000-х років: які ролики соромно навіть згадувати (відео)

У 2000-х роках в Україні спостерігалися певні тренди у сфері реклами, які відображали соціокультурні та технологічні зміни того часу. Населення отримувало задоволення від роликів, що сьогодні викликають тільки здивований сміх. Більшість образів і маркетингових ходів давно вийшли з моди і втратили актуальність, тож не працюватимуть на користі брендів.

Сайт Pro Гроші розповідає, яка реклама викликає "крінж" в українців у 2023 році, хоча була на піку популярності в 2000-х роках.

Вульгарні жарти і відсутність політкоректності

Понад 20 років тому цензура мала не настільки широкі межі. Маркетологи для привернення уваги не цуралися показувати оголені частини тіла, вульгарно жартувати і не зважали на демонстрацію образів/ситуацій, які могли образити певну групу людей. Ну і звісно, паразитичним трендом була сексуалізація жінки.

У 2003 році вийшов один з найдорожчих по тодішнім міркам рекламний ролик кави Strong "Хочеш? А ти спробуй!". Персонажі протягом півтори хвилини вражаються красою та формами тіла красивої шатенки. На фоні збуджених поглядів представлення товару губиться.

Сексуалізували не тільки жінок, але й чоловіків. Найвідоміший приклад – реклама "Бонжур", що вийшла на екрани в 2006 році. Кадри звідти досі пам’ятають, але уявити, що в 2023 році подібне пустять по телебаченню, важко.

Образ п’яниці та алкогольна залежність

Рекламувати спиртне в Україні заборонено, але на початку 21 століття таких обмежень телебачення не знало. Тому глядачі у перерві між серіалами і передачами дивилися ролики з горілкою, пивом тощо. Не завжди маркетологам вдавалося знайти баланс між дивакуватими образами та гумором.

Так на світ у 2001 році з’явилася реклама "Зустрів старого друга", в якій український актор Володимир Горянський показав крінжовий архетип чоловіка напідпитку, що намагається виправдатися перед дружиною.

А це зразок реклами пива "Львівське" 2009 року, де обігрується старий анекдот про мову. Декорації та костюми не можуть врятувати ролик від атмосфери максимального занепаду. Гумор не пройшов випробування часом і сьогодні сюжет викликає тільки відразу, а не приманює споживачів.

Неблагополучна сім’я

Ще один тренд 2000-х років, який не висміювали, а демонстрували в якості традиційної ситуації. Реклама одягу 2004 року, що стала вірусною завдяки гіперболізованим образам і нецензурній лексиці. Звісно, по телевізору транслювали версію без лайки, але це не завадило ролику стати максимально впізнаваним і популярним, особливо серед молоді.

У 2006 році запустили рекламу з музичним супроводом, який досі наспівують шанувальники Flint. Але сюжетна складова викликає сумніви: під час весільної церемонії наречений бачить серед гостей колишню дівчину, яка з насолодою смакує сухариками. Хлопець вирішує кинути майбутню дружину біля вінця та отримувати насолоду від життя з іншою. Не найкращий маркетинговий хід для людей, які планують одружитися.

Взагалі багато рекламних кампаній у 2000-х використовували гумор та елемент несподіванки. Неочікувані сюжети були ефективним засобом привертання уваги. Плюс цінувався емоційний зв'язок із глядачами, який досягався за допомогою вражаючих розповідей, застосування символіки та образів з позитивними асоціаціями.

Наприклад, реклама порошку Tide з українським актором Антоном Мухарським стала справжнім мемом і досі виринає з пам’яті. Деякі сюжети були звичайними, що не дуже характерно для тодішнього ринку. Але справжній треш відбувався у ролику 2008 року, в якому взяла участь Вєрка Сердючка. Іншим словом, як вакханалія, не можна назвати те, що демонстрували на екрані телевізора.

Де українські бренди купують рекламу в 2023 році

Раніше ми розповідали, що телебачення для бізнесу залишилося в минулому. Тепер бренди використовують можливості соціальних мереж і рекламують товари і послуги за допомогою блогерів-мільйонників. Так вдається охопити дуже широку аудиторію, яка має довіру до інфлюенсера.

Двома платформами, де щодня можна наштовхнутися на рекламну інтеграцію, є Instagram і YouTube. Вартість звернення до блогера залежить від багатьох факторів, наприклад, складності реалізації маркетингової ідеї, тривалості, тематики, формату і навіть часу публікації.

На YouTube брендам доведеться витратити такі суми відповідно до чисельності підписників у власника каналу:

• до 100 000 – 10-50 доларів;
• до 200 000 – 50-100 доларів;
• від 300 000 – 120-150 доларів;
• 400000+ – 300 доларів і більше.

В Instagram розцінки інші. Невеличкий пост на сторінці блогера з чисельністю фоловерів 10-100 тисяч може коштувати в межах 10-50 доларів. Мільйонники беруть за сторіс чи повноцінну рекламну публікацію від 1 000 доларів. Там популярні формати огляду товару, розіграші, гостьові пости, тренінги та марафони, прямі ефіри тощо.

Раніше сайт Pro Гроші писав, що маркетинг вимагає сучасних рішень і розповідав, де українські бренди купують рекламу. Також ми повідомляли, як не стати жертвою агресивного маркетингу.

Pro Гроші в Telegram Pro Гроші в Google News