Банки почали збирати інформацію про рахунки клієнтів – що відбувається

З 1 липня 2023 року українські банки почали збір інформації щодо своїх клієнтів згідно зі стандартом CRS. Це потрібно для того, аби контролювати податкових резидентів інших країн, зокрема й українців, які знаходяться за кордоном.

Детальніше про стандарт CRS та вплив такого нововведення на українців сайту Pro Гроші розповіла керуюча партнерка GLS LAW COMPANY Ольга Черевко.

CRS – що це за стандарт?

Це єдиний стандарт автоматичного обміну податковою інформацією між країнами, які приєдналися до цього стандарту (наразі нараховується понад 110 країн світу).

Тобто, автоматичний обмін інформацією – це процедура, за якою фінустанови держав-учасниць збирають інформацію про фінансові рахунки податкових резидентів інших країн, а податкові органи цих держав своєю чергою обмінюються між собою даною інформацією.

В результаті приєднання до стандарту CRS Україна буде отримувати інформацію по фінансових рахунках своїх податкових резидентів (фізичних та юридичних осіб), що відкриті в фінустановах інших країн, в автоматичному режимі та надсилатиме інформацію по рахунках податкових резидентів інших країн на території України, – зазначила експертка.

Здебільшого йдеться про банківські рахунки, але до них також відносяться й брокерські рахунки, рахунки в цінних паперах, депозитарні рахунки, рахунки в платіжних системах тощо.

Для чого здійснюється обмін інформацією?

Такий полегшений доступ до інформації для податкових органів різних країн має забезпечити податкову прозорість та стати ефективним інструментом для контролю своєчасного та правильного декларування доходів, отриманих за межами країн.

Метою такого обміну інформацією є виявлення незадекларованих доходів податкових резидентів, що знаходяться за кордоном, та для боротьби з ухиленням від сплати податків.

Куди та за які періоди передаватиметься така інформація?

Фінансові установи України мають провести перевірку рахунків на предмет податкового резидентства своїх клієнтів та визначити підзвітність рахунків для обміну.

Після цього в автоматичному режимі через спеціально розроблене та захищене програмне забезпечення ця інформація передаватиметься до Державної податкової служби України, а вона своєю чергою направлятиме її до податкових органів інших країн.

Тобто, Україна передаватиме інформацію виключно по рахунках податкових резидентів інших країн. Передача даних по рахунках податкових резидентів України не відбуватиметься, такі рахунки не є підзвітними та не підлягають обміну в рамках CRS, – наголосила Ольга Черевко.

Відомо, що перший обмін інформацією відбудеться вже у 2024 році за звітний період 2023 року. Вже з 1 липня Україна почала перевірку рахунків на предмет підзвітності для автоматичного обміну інформацією, тому у 2024 році податкова направить іншим країнам-учасницям інформацію за пів року.

При цьому Україна отримає інформацію щодо фінансових рахунків своїх податкових резидентів в інших країнах за весь період поточного року, адже інші учасники CRS почали збір інформації ще на початку 2023-го.

Що означають такі нововведення для пересічних громадян?

За словами експертки, вплив таких нововведень на пересічних громадян можна розібрати на конкретних прикладах, а саме, що зміниться для:

• фізичних осіб;
• ФОПів;
• українських біженців, що перебувають за кордоном;
• фізичних осіб – податкових резидентів України, які є контролюючими особами в іноземних компаніях (КІК).

Фізична особа – резидент України, який має рахунки на території своєї країни, але не має ніяких фінансових рахунків за кордоном

Інформація по рахунках такої фізичної особи ніякому обміну не підлягатиме. Такі зміни торкнуться його тільки в розрізі перевірки рахунків та анкетування.

Такі перевірки банки проводитимуть для визначення статусу податкового резидентства клієнтів, аби розуміти, чи підлягатиме інформація по тому чи іншому рахунку обміну з іншими країнами, – каже експертка.

Це означає, що банки почнуть розсилати клієнтам запити на заповнення форми щодо податкової резидентності. В такій формі потрібно буде зазначити країну, де клієнт є податковим резидентом, та податковий номер.

Визначити свій податковий статус людина повинна самостійно, спираючись на конкретні обставини (країна проживання, центр економічних та особистих інтересів тощо) та надати підтвердження місця проживання.

Тож, якщо клієнт є податковим резидентом України, то його рахунки не будуть підзвітними й інформація по них в інші країни не відправлятиметься, – підсумувала спікерка.

Фізична особа – резидент України, який має банківські рахунки за кордоном

Якщо резидент України має рахунки, відкриті в фінансових установах інших країн, які є учасниками CRS, то у такому випадку українська податкова отримає інформацію по його рахунку. Йдеться про всі фінансові рахунки цього клієнта.

Українські біженці за кордоном

Фактично більшість українців, які проживають за кордоном на підставі тимчасового захисту, вважаються податковими резидентами в тих країнах, де вони наразі перебувають. Але тут постає питання: "Як український банк визначатиме, чи є дана особа податковим резидентом іншої країни для подальшого обміну інформацією?"

У такому випадку, якщо українець не визнає себе резидентом іншої країни при заповненні опитувальника в банку, то у фінустанови не буде підстав вважати його нерезидентом, оскільки банк не може знати де він фактично проживає.

Таким чином рахунок не буде вважатися підзвітним й інформація не підлягатиме обміну. Але якщо особа вирішила все ж таки залишитися в іншій країні та стала там податковим резидентом, то відмічати себе як податкового резидента України в анкетах банку буде додатковим ризиком подвійного оподаткування отриманих доходів як в Україні, так і за кордоном, – підкреслила Ольга Черевко.

Фізична особа – резидент України, який має КІК (контрольовану іноземну компанію) з рахунками за кордоном

Автоматичному обміну підлягатиме також інформація по іноземних компаніях, де бенефіціарами (контролюючими особами) є українські податкові резиденти, але за умови, що такі компанії є пасивними. Пасивними вважаються підприємства, в яких пасивні доходи (дивіденди, відсотки, роялті) складають більш ніж 50% від валового доходу.

У цьому разі передаватиметься така інформація:

• назва підприємства;
• адреса;
• податковий номер;
• номер рахунку;
• залишки на кінець року;
• обороти за рік;
• хто є контролюючою особою та її дані.

На практиці це означатиме, що інформація по рахунках іноземних пасивних компаній українських податкових резидентів також опиниться в українській податковій. Доступ до інформації по таких рахунках дозволить ДПС контролювати дотримання законодавства щодо декларування доходів по КІК, – зазначила експертка.

Чи торкнуться такі нововведення підприємців та яким чином?

Автоматичний обмін інформацією відбувається по рахунках всіх резидентів інших країн, які є учасниками CRS. Тобто, це можуть бути як фізичні особи, так і підприємці та компанії. Тому рахунки ФОПів та українських компаній за кордоном також стануть відомі українській податковій.

Раніше ми розповідали, що в Україні остаточно вирішили подальшу долю Альфа-Банку. Також ми писали, що НБУ відновлює перевірки банками стану заставного майна.

Pro Гроші в Telegram Pro Гроші в Google News