Затримка зарплат "вийде боком"? Що у такому разі загрожуватиме роботодавцям

Роботодавцям в Україні хочуть посилити відповідальність за затримку заробітної плати працівникам. Таку пропозицію озвучили народні обранці, зважаючи на наростальні борги із виплати зарплати, тому вони запропонували механізм запобігання утворення такої заборгованості.

Про це йдеться в законопроєкті № 9510.

Про що йдеться в документі?

Автори законопроєкту пропонують не лише посилити відповідальність роботодавців, а ще й надати право працівнику тимчасово припинити виконання роботи у разі затримки виплати заробітної плати на строк більш ніж 15 календарних днів.

Зареєстрований документ також передбачає:

• зобов’язати роботодавця, у разі затримки виплати зарплати на строк більш ніж 15 календарних днів після закінчення місяця, за який здійснюється виплата, сплатити працівникові пеню в розмірі та на умовах, визначених трудовим або колективним договором, але не менше облікової ставки НБУ у розрахунку на рік за кожен день затримки, та виплатити всю суму заборгованості із заробітної плати та суму компенсації;
• розширити підстави для видання судових наказів, зокрема у разі, якщо заявлено вимогу не лише про стягнення заборгованої заробітної плати, а також нарахованої на день виплати суми компенсації втрати частини заробітної плати та пені у зв’язку з порушенням строків її виплати;
• закласти законодавчі підстави для створення гарантійної установи задля задоволення грошових вимог найманих працівників у разі неплатоспроможності роботодавця;
• виплачувати працівнику компенсацію у розмірі трьох середньомісячних заробітних плат працівника за дванадцять місяців, що передують місяцю, в якому порушено справу про банкрутство чи припинено трудовий договір у разі звільнення працівника до порушення зазначеної справи (при цьому максимальний розмір компенсації не може перевищувати дванадцяти мінімальних заробітних плат станом на 1 січня відповідного року).

Також автори законопроєкту пропонують включити до Державного реєстру загальнообов’язкового державного соціального страхування період, за який було виплачено компенсацію заробітної плати, та враховувати його при обчисленні страхового стажу для призначення пенсій.

Що загрожує роботодавцям за понаднормовий робочий час?

Під час воєнного стану роботодавці дійсно можуть пропонувати працювати більше, але лише у виняткових випадках, які передбачені у частині 3 статті 62 Кодексу законів про працю в Україні (КЗпП). Ба більше, це стосується лише працівників підприємств критичної інфраструктури.

Іншим роботодавцям, які часто порушуватимуть вимоги статей №№62, 63 Кодексу законів про працю, загрожуватиме навіть кримінальна відповідальність. Таким чином роботодавця можуть:

• оштрафувати на суму від 34 000 до 51 000 гривень;
• позбавити права обіймати певні посади чи займатися діяльністю на термін до 3 років;
• відправити на виправні роботи на термін до двох років (стаття 172 Кримінального Кодексу).

Тож, якщо роботодавці не хочуть понести адміністративну або кримінальну відповідальність, потрібно чітко дотримуватися правил, які передбачені Кодексом законів про працю в Україні.

Раніше ми розповідали, що загрожує роботодавцю за працевлаштування чоловіка без військового квитка. Також ми писали, як роботодавці можуть легко позбутися працівника.