Щоб легше пережити зиму: топ-3 речі, які потрібні Києву вже зараз

Жителі багатьох міст і сіл України у жовтні стикнулися із частими і тривалими відключеннями світла, а також відсутністю тепла та води. Ці відключення тривають і в листопаді, і, найімовірніше, триватимуть і далі, оскільки росіяни вдаються до терористичних дій і намагаються вщент зруйнувати нашу енергосистему. Через це громадяни готуються до зими: купують повербанки, генератори, утеплюють будинки, запасаються одягом та основними продуктами.

Готується і влада. Наприклад, у Києві вже з'явились громадські пункти для обігріву, для міста закуповують генератори та теплові пушки, а також убезпечують інфраструктурні об'єкти. Але що іще можна зробити для безпеки киян та неперервного енергопостачання? Ми поговорили із архітектором та урбаністом Дмитром Чулковим і дізналися про існуючі рішення для Києва, які можна запровадити вже зараз й убезпечити містян цієї зими.

Постійна енергія для ноутбуків та лампочок

Перший момент, який відзначає експерт, – адміністрації міст зараз мають дбати не про комфорт, а про безпеку. Після обстрілів та загалом воєнних загроз, основною є загроза замерзнути або втратити можливість працювати. Щоб цього не сталося, має бути більш-менш стабільне електропостачання та надійність транспортної мережі.

Так склалося, що наші міста дуже централізовані. І енергомережа Києва, як і більшості міст України, зосереджена на великих промислових гігантах – ТЕЦ, ГЕС і так далі. І щоб була можливість робити альтернативу, то потрібно потурбуватися про те, щоб якось зробити електроспоживання автономним і максимально розгалузити систему таким чином, щоб вона працювала незалежно від великих постачальників. Тобто, за умови атаки на централізованих постачальників максимально автономізувати споживачів.

Дмитро Чулков

Головний архітектор студії DK-architect

Загалом електропостачання забезпечує дві базові потреби: перша це енергія для телефонів, ноутбуків, світла, і друга — для більш потужних навантажень, як от приготування їжі та обігріву. І для цього можна використовувати доступні джерела енергії – вітер і сонце.

Чулков каже, що сонце взимку для нас неефективне, а тому кращим варіантом є енергія вітру, а саме встановлення вітрових електростанцій. Це невеликі вітрові турбіни, які встановлюють на дахи багатоповерхівок. Робоча висота таких вітрогенераторів потужністю від 5 до 40 кіловат становить від 30 метрів над рівнем землі (це висота звичайної дев'ятиповерхівки). Встановлюють їх і на висотах понад 72,5 метра (висоти поширених для Києва будівель на 24 поверхи), і це є дієвим альтернативним джерелом енергії.

Такі системи здатні дати в квартири світло та енергію для основних приладів, або ж навіть роботу однієї-двох електроплиток. До того ж встановлення вітрогенераторів в кожний висотний будинок потенційно може зменшити споживання на 400 МВт.

Звісно вітряні електростанції не зможуть покрити потреби в теплі, приготуванні їжі і загалом замінити енергосистему, але здатні забезпечити базові потреби в електропостачанні – світло енергоефективних лампочок, роботу мобільних пристроїв, комп'ютерів та ноутбуків, автономного інтернету Старлінк, – пояснив експерт.

Він зазначив, що не у всіх районах міста вдасться таке реалізувати, і загалом енергетики скептичні до альтернативних джерел. Причина в тому, що вони недешеві, іноді примхливі в експлуатації і не настільки надійні, як хотілося б. Але архітектор каже, що за умов повного відключення, коли люди сидять по 12 годин без світла, така міра була б дієвою. До того ж альтернативні джерела актуальні ще й тому, що світ намагається позбутися енергетичної залежності від РФ, а також покращити стан екології, а тому в різних країнах давно пробують впроваджувати такі системи, щоб згодом масово на них перейти.

Однак експерт каже, що питання вітрових генераторів має вирішувати саме місцева влада, оскільки для звичайних містян це не по кишені.

Давайте порахуємо. Вітрогенератор на 5 кіловат коштує 300 тисяч гривень. Чи здатні власники квартир вирішити це самостійно? Навряд. Але якщо прикинути бюджет Києва — близько 60 мільярдів гривень з профіцитом бюджету у 3 мільярди на рік, то це реально. Мова йде про 3-15 мільярдів, і за умови залучення кредитних грошей, грантів, загалом Київ може дозволити собі такий крок, – зауважив Чулков.

Однак є ще кілька варіантів, які полегшать зиму людям. Вони також стосуються будинків, але є й рішення для зупинок.

Обігрів поруч

Загалом енергосистема України будувалась за радянським зразком, де є гіганти-постачальники енергії, від яких все залежить. Однак експерт навів приклад Ізраїлю, де енергосистема розгалужена.

Хорошим би рішенням було б перебудовувати енергосистему з великих об'єктів на маленькі. Звісно, нове будівництво до закінчення бойових дій — справа безглузда, проте для забезпечення мінімальних потреб обігріву та приготування їжі слід вже зараз починати встановлення локальних дизельних або газових електростанцій, – зауважив Чулков.

Пункти обігріву переважно встановлюють в школах, садочках, інших муніципальних об'єктах. Однак фахівець каже, що часто для людей зупинки є містобудівними орієнтирами, місце розташування яких знає кожен. Київ різний, і в кожного району свої особливості, але переважно жителі не знають, де яка школа чи садок, і куди йти, щоб обігрітися. Але вони точно знають, де зупинка.

Найпростіший спосіб – облаштувати бетонні утеплені зупинки громадського транспорту. Це відносно недорогий та дієвий крок, адже якщо тривога застає на вулиці – складно одразу зрозуміти, де ховатись, а зупинки громадського транспорту – чудовий містобудівний орієнтир. Одна утеплена, оснащена вайфаєм та зарядними для мобільних пристроїв зупинка приблизно коштуватиме 500-600 тисяч гривень, – розповів Чулков.

Крім того, місцева влада вже може почати домовлятися про оренду чи закупівлю невеликих дизельних генераторів чи газових підстанцій, які могли б розмістити в місцях, де є нагальна потреба. І облаштовувати пункти обігріву можна не в муніципальних об'єктах, а значно ближче до жителів, безпосередньо в під'їздах чи навіть за згодою власника в одній з квартир великого будинку.

Хоча в цьому випадку може бути проблема в тому, куди подіти генератори після того, як потреба в них відпаде, та звідки брати пальне і гроші на нього. Проблеми є і в іншому питанні.

Насправді перелічені кроки навряд будуть зроблені. Впровадження альтернативних джерел енергії та децентралізація енергетичної системи невигідні енергетичним гігантам, адже це пряма втрата не тільки прибутку, а і частково монопольного статусу. Пройти через енергетичне лобі у великих містах важко. Але є надія, що мобільність в прийнятті рішень зможуть дозволити мерії невеликих міст, – зауважив експерт.

Попри все це підготовка триває, зокрема й у тому, що люди вчаться економити. Раніше ми вже розповідали, якими лайфхаками для економії енергії користуються в Європі. Також ми писали про те, як обрати генератор для приватного будинку та що краще придбати для квартири.

Більше про підготовку до нового опалювального сезону читайте у нашій спецтемі.

Pro Гроші в Telegram Pro Гроші в Google News