Мобілізація в Україні: як змінять правила бронювання під час війни

В Україні діє закон "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію", у якому визначено порядок бронювання робітників на підприємствах. Ця процедура означає відстрочку посадових осіб від проходження військової служби. У правилах можливі деякі зміни.

Деталі повідомила Європейська Бізнес-Асоціація.

Поточні вимоги до бронювання

З 1 грудня керівники мають право забронювати співробітників органів державної влади, місцевого самоврядування тощо, якщо вони забезпечують функціонування конкретних відомств у період воєнного стану. Також у списку посадовці установ/фірм/підприємств/організацій, які виконують мобілізаційні замовлення чи виробляють товари/надають послуги оборонного призначення для задоволення потреб Збройних сил України, інших військових формувань. Нарешті, забронювати робітника можуть компанії, які функціонують для забезпечення життєдіяльності населення чи підтримки економіки держави.

Бронювання означає, що співробітник деякий час не підлягає мобілізації й залишається на робочому місці, поки не закінчиться термін відстрочки. Опісля керівництво заново приймає рішення про продовження бронювання. Серед привілеїв такого статусу – можливість виїхати за кордон у відрядження, тоді як військовозобов'язаним віком від 18 до 60 років заборонено покидати територію України.

Проте бізнес-спільнота вважає, що порядок бронювання потрібно змінити, розширити перелік правил і дозволів. Про це знаходили спільну мову представники Міністерства економіки, Генерального штабу ЗСУ, Державної прикордонної служби, Міністерства цифрової трансформації і Європейської Бізнес-Асоціації на зустрічі 9 грудня.

Про що домовилися члени відомств

Бізнес пропонує розробити та запустити нову процедуру бронювання військовозобов'язаних від мобілізації, зокрема розширити кількість персоналу до 40%. При цьому підписання договору на виконання мобілізаційного завдання не має бути обов'язковим. Плюс пропонують дати дозвіл на збільшення відсотка за окремим погодженням Генштабу ЗСУ. Нарешті, хочуть домогтися права бронювати керівників і заступників керівників підприємств, навіть якщо ті мають дефіцитні в армії військово-облікові спеціальності.

Наразі тривають обговорення цих пунктів, але у разі їхнього узгодження від компаній вимагатимуть виконання як мінімум трьох із шести нижче вказаних умов:

• бути великим платником податків (не менше 375 тисяч євро сплачених податків за минулий квартал);
• бути великим експортером (не менше 8 мільйонів євро валютних надходжень за минулий квартал);
• бути підприємством стратегічного значення;
• бути галузево або територіально важливим за рішенням центрального органу виконавчої влади або обласної військової адміністрації;
• не мати заборгованості по сплаті Єдиного соціального внеску;
• мати середню зарплату на рівні області, де зареєстровано підприємство, відповідно до останнього наявного звіту Державної служби статистики.

У Європейській Бізнес-Асоціації сподіваються, що озвучені пропозиції будуть враховані українською владою, адже вони дозволять більш гнучко організовувати робочу діяльність критично важливих для держави індустрій.

Раніше сайт Pro Гроші писав, яку зарплату отримують мобілізовані військові в Україні. Також ми повідомляли, що виїхати за кордон під час війни може ще одна категорія чоловіків.

Pro Гроші в Telegram Pro Гроші в Google News