Спадщина в Україні: яке майно може отримати дитина та хто всім керуватиме

В Україні процедура розподілу спадщини, якщо немає заповіту, проходить почергово. У такому разі важливо знати, що у спадок можуть отримати діти померлого та чи можуть вони розпоряджатися цим майном до досягнення повноліття, чи все залежатиме від опікунів.

Про це сайту Pro Гроші розповів голова адвокатського об'єднання "Кравець і партнери", адвокат Ростислав Кравець.

Що дитина може отримати у спадок та хто усім розпоряджатиметься?

За словами експерта, дитина може успадкувати все майно, яке належить померлому, у разі, якщо ця дитина належить до першої черги успадкування або на неї був оформлений заповіт.

У той час поки дитина не досягла повноліття, спадком можуть керувати безпосередньо її офіційні опікуни. В будь-якому разі вони не можуть нічого робити, не можуть відчужувати майно тощо. Будь-яке розпорядження майном, яким володіє дитина, здійснюється виключно з дозволу органів опіки та піклування, від яких потрібно отримати відповідний дозвіл.

Ростислав Кравець

Голова профспілки "Українська незалежна фундація юристів", голова АТ "Кравець і партнери"

Адвокат зазначив, що існують випадки, наприклад, коли дійсно потрібно продати квартиру, щоб одразу купити дитині інше житло. Або причиною продажу може стати переїзд в іншу місцевість. Тобто, такі ситуації дійсно трапляються, й у таких виняткових випадках органи опіки дають згоду.

До досягнення повноліття, навіть попри те, що у дитини є офіційні опікуни, будь-які дії щодо спадку виконуються виключно з дозволу органів опіки та піклування.

Якщо дитині виповнилося вже 15-16 років, то її можуть запросити на засідання спеціальної комісії, аби поцікавитися її думкою щодо цього та потім дати або не дати дозвіл. Після досягнення повноліття дитина може як завгодно розпоряджатися майном, – каже Ростислав Кравець.

Чи мають онуки право на спадок, якщо немає заповіту?

За словами адвоката, якщо померла особа не склала заповіт, то спадщина розподіляється почергово:

• перша черга – батьки, дружина/чоловік та діти померлого;
• друга – бабусі, дідусі та онуки;
• третя – рідні дядько та тітка;
• четверта – особи, які проживали зі спадкодавцем однією сім'єю не менш як 5 років до часу відкриття спадкової справи.

У такому разі, якщо перед онуками немає попередньої черги, то вони матимуть право на спадщину за законом. Якщо у померлої особи залишається хтось із першої черги, то онуки зможуть отримати спадщину лише за заповітом.

Раніше ми розповідали, хто може посвідчити заповіт, окрім нотаріуса. Також ми писали, як під час війни ділиться спадщина між спадкоємцями першої черги.

Pro Гроші в Telegram Pro Гроші в Google News