Можемо відчути вже у 2023 році: що змінить звільнення Вітренка з Нафтогазу

Юрій Вітренко замінив свого опонента на посаді голови НАК "Нафтогаз України" Андрія Коболєва у квітні 2021 року. Рівно за рік Вітренка переобрали, але вже влітку 2022 року почали з'являтися повідомлення про те, що йому шукають заміну. Врешті 1 листопада Юрій Вітренко написав заяву на звільнення, і Кабмін одноголосно погодив це рішення.

Економіст і фінансовий аналітик Олексій Кущ пояснив, чому відбулись такі перестановки, ким його можуть замінити, і що це змінить як для компанії, так і для населення.

Звільнення не випадкове

Після появи чуток щодо можливого звільнення Вітренка ширилась інформація про те, що у нього були серйозні розбіжності з прем'єр-міністром України Денисом Шмигалем. Зокрема, між ними був конфлікт щодо того, скільки газу потрібно накопичити перед опалювальним сезоном 2022-2023. Врешті не вдалося досягти ні бажаних показників для Шмигаля, ні бажаних для Вітренка. Але Кущ каже, що причина була не одна, і вони всі накопичувались протягом років перебування Вітренка в Нафтогазі.

Думаю, що це повноцінне кадрове звільнення. І пов'язане з тим, що концепція, в рамках якої розвивався Нафтогаз внаслідок реформ, які були започатковані приблизно 7 років тому, не передбачала соціально направлений чи мобілізаційний характер роботи компанії. Реформи фактично проводились спочатку Коболєвим, потім Вітренком. І вони передбачали створення з Нафтогазу держави в державі.

Олексій Кущ

Економіст та аналітик центру "Об'єднана Україна"

Експерт пояснив, що соціальна направленість, це коли прибуток для компанії не є ціллю. Але під час повномасштабної війни зокрема, Нафтогаз налаштований на отримання прибутку і ринкове домінування. Мобілізаційний аспект означає, що не всі правила, які існували для відносин з іншими суб'єктами ринку до війни, можуть працювати під час війни. І тому компанія мала б переглянути свої стосунки з іншими.

Яскравий приклад, це лист Вітренка, де він наказував, так би мовити, Київоблгазу відключити Трипільську ТЕС від газопостачання за несплату боргів. І це було в жовтні на тлі масових віялових відключень електроенергії, коли Трипільська ТЕС – одне із базових джерел генерації електроенергії в Київській області та в Києві. Тобто, такі дії показували, що людина не усвідомлювала важливість історичного моменту. Тому публічний розголос, який набув лист, був остаточною краплею, яка вирішила долю Вітренка на цій посаді. Багато моментів було й до цього, але вони не були публічними, – наголосив Кущ.

Проблеми були й у тому, що з 2014 року почалась реформа Нафтогазу, коли з'явилась постанова про докапіталізацію компанії на понад 100 млрд гривень. У 2022 році влітку з'явився ще один закон про докапіталізацію на суму понад 200 млрд гривень. Але це все не дало результату, крім того, була ще й провалена програма власного видобутку газу. Ще одна проблема, про яку каже Кущ, це провалена реформа щодо однієї ціни для всіх споживачів газу. Із двох цін ми прийшли до чотирьох.

Тому, за словами експерта, звільнення Вітренка може означати завершення цих невдалих реформ, коли за рахунок споживачів в систему Нафтогазу було вкладено декілька десятків мільярдів доларів, які невідомо як розчинилися і не дали результату. Така кадрова перестановка була передбачуваною і може принести користь.

Що змінить новий голова і як це вплине на населення

Людиною, яка замінить Вітренка на посаді очільника Нафтогазу, може стати Олексій Чернишов. До початку політичної кар'єри він був харківським бізнесменом, мав кар'єру в IT галузі. Далі почав займатися інвестиційним бізнесом і врешті у 2019 році став головою Київської обласної державної адміністрації. За рік, у березні 2020 року, він став міністром розвитку громад та територій України, ким є і донині.

Думаю, що Чернишов і стане новим головою. Він показував досить непогані менеджерські якості під час роботи на попередніх посадах. Але зарано говорити, яка буде в нього стратегія в Нафтогазі, бо він ще ні разу про неї не казав, – зауважив Кущ.

Власне, в Нафтогазу є кілька важливих моментів, які мають змінюватися, і чим має займатися нове керівництво:

• цінова модель, з якою компанія має працювати;
• структура Нафтогазу;
• також є потреба у демонополізації;
• змінитися має і стратегія нарощування власного видобутку газу і загалом стратегія функціонування газового ринку.

Тобто, є кілька принципових питань, з якими має працювати новий очільник. І якщо Чернишов ним таки стане, то поки він не озвучував своєї позиції щодо них.

А от що стосується населення, то Кущ каже, що зміни в правлінні Нафтогазу матимуть вплив, але не прямий. І він не буде відчутним одразу. Водночас ризиків для населення у зв'язку з цією ситуацією немає, бо зараз є своєрідний страхувальний трос у вигляді мораторію на підвищення тарифів.

Але є ще політика щодо функціонування внутрішнього газового ринку, і в цьому питанні, якщо б у нас почалась реалізація формату газового хаба, то ми могли б у 2023 році отримати суттєві позитивні бонуси, в першу чергу для промисловості. Газ став би більш доступним. І це сприяло б економічному розвитку і зменшенню інфляції, бо ціна на газ закладається у вартість товарів. Тому в принципі опосередкований вплив на населення буде, але не зараз, а десь починаючи з другої половини 2023 року, – пояснив аналітик.

Врешті-решт, щоб стати головою Нафтогазу, Чернишова з посади міністра має звільнити Кабмін. За деякими повідомленнями у ЗМІ, замінити Вітренка він може не одразу, і протягом цього часу виконувати обов'язки голови компанії буде інша особа. Тим часом Міністерство, яке поки очолює Чернишов, можуть об'єднати з Міністерством інфраструктури, головою якого є Олександр Кубраков. Власне він, імовірно, стане новим очільником великого об'єднаного відомства.

Раніше ми вже писали про те, який борг має Газпром перед Нафтогазом, а також про те, що буде з одним із найстаріших сховищ газу в Україні.

Pro Гроші в Telegram Pro Гроші в Google News