Мобілізація в Україні: коли заброньованого працівника можуть призвати на службу

В Україні функціонує постанова Кабінету Міністрів "Про деякі питання бронювання військовозобов'язаних в умовах правового режиму воєнного стану". У тексті документа вказані підстави, на основі яких бронювання працівників від мобілізації можуть анулювати.

Постанова опублікована на сайті Верховної Ради.

Під час загальної мобілізації військовозобов'язані від 18 до 60 років повинні стати на військовий облік. Проте керівники підприємств можуть отримати для окремих співробітників пільги у вигляді відстрочки від служби. Бронювання погоджує Міністерство економіки лише у випадку, якщо пропозиція ухвалена Міністерством оборони. Раніше уряд розширив категорії працівників, які підлягають бронюванню під час призову.

Зокрема, щоб мати право на відстрочку, посадовець повинен виконувати важливі для функціонування організації робочі обов’язки. Окрім органів державної влади, місцевого самоврядування та інших відомств, відстрочка належить робітникам на підприємствах, що займаються виконанням певних мобілізаційних завдань. Це означає роботу для забезпечення потреб Збройних сил, інших військових формувань, мирних громадян тощо.

Експерти на сайті безплатної правової допомоги зазначають, що Міністерство економіки не розглядатиме пропозиції щодо бронювання військовозобов'язаних у випадку, коли немає погодження Міноборони, якщо подані пропозиції не відповідають встановленій постановою формі, та у разі відсутності даних у відповідних полях.

Коли відстрочку можуть анулювати

Пунктом 4 у постанові передбачається, що за умови наявності однієї з чотирьох причин бронювання можуть скасувати. Мова про:

• закінчення строку дії;
• завершення виконання або скасування мобілізаційного завдання;
• ліквідацію органу державної влади, підприємства, установи, організації;
• звільнення військовозобов’язаного з роботи.

Зауважимо, що у випадку настання першої підстави, керівник здатен продовжити бронювання для співробітника. Але за наявності однієї з трьох останніх, анулювання відстрочки від призову здійснюється шляхом прийняття рішення Міністерством економіки. Його ухвалюють в одноденний термін на підставі обґрунтованого подання від конкретної організації.

До речі, відмовитися від отримання повістки можуть не тільки заброньовані українці. Якщо вручення здійснюється з помилками, за які відповідають представники територіального центру комплектування на соціальної підтримки, то призовникам дозволяється не ставити підпис на повістці. Для законності подібної дії документ повинен містити неправильні дані отримувача, його мають заповнювати на місці видачі або вручати неуповноважені особи.

Раніше сайт Pro Гроші писав, що українцям розповіли, хто може потрапити в армію вже скоро. Також ми повідомляли, що Залужний підтримав посилення відповідальності за дезертирство.

Pro Гроші в Telegram Pro Гроші в Google News