Мобілізація в Україні: коли можна виїжджати з місця проживання без дозволу ТЦК
Українці не мають права покидати місце проживання без відповідного дозволу ТЦК
Чи має право призовник покидати місце проживання без дозволу ТЦК
Фото: УНІАН, Pexels. Колаж: Pro Гроші
Правовий режим щодо військового обов’язку та служби не у всіх питаннях чітко регулює обов’язки громадян України. Наприклад, у випадку з виїздом без дозволу ТЦК взагалі незрозуміло, які ситуації вважаються порушення норм.
Про це повідомив адвокат Богдан Пересада.
Поки діє загальна мобілізація, яку президент Володимир Зеленський продовжив до 20 травня 2023 року, військовозобов’язані особи не мають права покидати місце проживання, попередньо не отримавши дозвіл керівництва ТЦК. Відповідна норма прописана в частині 4 статті 37 Закону "Про військовий обов’язок і військову службу":
"Забороняється виїзд призовників, військовозобов'язаних та резервістів з місця проживання без дозволу керівника відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки (військовозобов'язаних та резервістів Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України)", – йдеться в документі.
Проблема в тому, що важко зрозуміти, коли настає момент покидання зазначеної території. Бо з логічної, юридичної та фактичної точок зору ці випадки відрізняються. Наприклад, юридично зміна місця проживання наступає лише після прописки за новою адресою. Логічно випливає, що йдеться як мінімум про населений пункт і як максимум – про область.
Водночас фактично в Україні щодня сотні тисяч громадян порушують вказану норму, коли їздять в інше місто чи село на роботу, наприклад. Отже слабка сторона закону – у відсутності конкретизації стосовно визначення "місця проживання", яке заборонено покидати. По суті, мова може йти як про регіон чи район, так і про вулицю, де розташована оселя.
Порушення за ухилення від мобілізації
Виходить, якщо людина виїхала без дозволу ТЦК, вона порушила закон, отже може бути притягнена до відповідальності за ухилення від мобілізації. Покарання передбачає адміністративну чи кримінальну відповідальність, а саме – накладення штрафу в розмірі від 200 до 300 неоподаткованих мінімумів, ув’язнення строком від 3 до 5 років.
Зауважимо, поліція може подати в розшук, якщо матиме письмове подання начальника територіального центру комплектування та соціальної підтримки. Згідно з частиною 2 статті 38 Закону правоохоронні органи повинні доставити особу, яка вчинила правопорушення, до ТЦК, ЦУ чи СБУ у встановленому порядку.
В Україні планують дещо модернізувати роботу територіальних центрів, щоб вони виконували завдання відповідно до умов і викликів воєнного часу. Заступниця міністра оборони Ганна Маляр розповіла, що відбулася нарада, на якій розглядали питання оптимізації і детально розбирали скарги громадян. Потенційні оновлення можуть стосуватися удосконалення процедури укладення контракту на службу, нормативних змін, цифровізації роботи ТЦК тощо.
Раніше сайт Pro Гроші писав, яке покарання загрожує чоловікам, які втекли за кордон. Також ми повідомляли, які наслідки можуть бути за відеофіксацію вручення повісток.
Сподобалась стаття?