Бронювання українців під час війни: як звільнити співробітника від мобілізації

Після запровадження в Україні воєнного стану та оголошення загальної мобілізації, чимало роботодавців стикнулись з питанням, як забронювати працівника від мобілізації.

Відповідь на це та інші дотичні питання дали адвокати з АО "КПД Консалтинг" для Юрліга.

Хто підлягає бронюванню

Відповідно до ст. 25 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" встановлено, що бронюванню підлягають військовозобов'язані, які працюють в органах державної влади, інших державних органах, органах місцевого самоврядування та на підприємствах, в установах і організаціях, яким встановлено мобілізаційні завдання (замовлення), у разі, якщо це необхідно для забезпечення функціонування зазначених органів та виконання мобілізаційних завдань.

Отже, основною умовою для бронювання працівників є виконання роботодавцем мобілізаційних завдань.

Що таке мобілізаційні завдання

У цьому ж законі визначено, що мобілізаційні завдання – це окремі вимоги мобілізаційного плану щодо номенклатури, обсягів виробництва необхідної продукції, утворення і підготовки до розгортання спеціальних формувань.

"До підприємств, установ і організацій, що залучаються до виконання мобілізаційних завдань, ці завдання доводяться на підставі затверджених основних показників мобілізаційного плану і договорів (контрактів), що укладаються в порядку, передбаченому законодавством", – пояснюють юристи.

Відтак, для успішного бронювання співробітників компанії потрібно як підтвердження того, що вона забезпечує задоволення потреб Збройних Сил України, інших військових формувань або населення, так й те, що вона є виконавцем мобілізаційних завдань. Це значно звужує коло компаній, які можуть скористатися бронюванням.

Хто може подавати документи на бронювання

Керівники підприємств, установ та організацій подають пропозиції щодо потреби в бронюванні військовозобов'язаних до відповідного державного органу, обґрунтувавши в супровідному листі необхідність надання відстрочки працівникам для виконання завдань із задоволення потреб Збройних Сил, інших формувань та населення в умовах правового режиму воєнного стану.

Водночас адвокати наголосили, що обґрунтування має містити підтвердження виконання підприємством завдань із задоволення різних потреб, а також дату та номер рішення органу виконавчої влади та місцевого самоврядування про встановлення мобілізаційних завдань, дату та номер укладеного договору щодо їхнього виконання тощо.

"Не можуть слугувати підтвердженням листи органів місцевого самоврядування про встановлення мобілізаційних завдань та укладення з підприємствами договорів на їхнє виконання без посилання в цих листах на розпорядження органів виконавчої влади щодо встановлення мобілізаційних завдань органам місцевого самоврядування", – наголосили фахівці.

На скільки часу дається відстрочка

Після подання документів, органи державної влади направляють опрацьовані пропозиції до Міністерства оборони України на погодження.

Після погодження Міністерством, пропозиції направляють до відповідного державного органу для подальшого направлення до Міністерства економіки України.

Зрештою роботодавець має отримати витяг з наказу Міністерства економіки про бронювання конкретних військовозобов'язаних.

Строк дії відстрочки становить: шість місяців та може бути продовжений на строк до двох місяців на підставі обґрунтованого подання органу державної влади, іншого державного органу, що не потребує погодження Міністерства оборони.

Нагадаємо, раніше ми розповідали, чи посилюватиметься мобілізація та які спеціалісти зараз потрібні армії.

Також сайт Pro Гроші розповідав, які захворювання є підставою для непридатності до військової служби.

Більше новин про мобілізацію в Україні читайте в нашій спецтемі.

Pro Гроші в Telegram Pro Гроші в Google News