Без паніки: як масова закупка продуктів руйнує ваш бюджет

Масована ракетна атака 10 жовтня не зламала войовничого духу українців, однак все ж посіяла у суспільстві певну паніку. Полиці великих супермаркетів швидко спорожніли − багато хто з людей кинувся за хлібом, свічками та сірниками.

Під час війни з державою-терористом не можна сподіватися, що це остання ракетна атака на критичну інфраструктуру та мирних мешканців. Тож, може, робити запаси усього, що знайшли в магазині, не така погана ідея? Сайт Pro Гроші разом з експертом доводить, чому це безглуздо та навіть шкідливо.

Продуктова паніка

Багатьом ранок цього понеділка нагадав 24 лютого, і ситуація біля банкоматів та магазинів повторилася. Член Економічного дискусійного клубу Олег Пендзин вважає, що ціль у цієї варварської атаки була лише одна − посіяти паніку серед українців, адже ситуацію на фронтах вона суттєво змінити не може.

Основна мета ворога була створити кризову ситуацію, створити паніку та ажіотаж, для того, щоб суттєво порушити систему державної влади і спричинити неспокій у людей. Певною мірою їм це вдалося.

Олег Пендзин

Член Економічного дискусійного клубу

Економіст закликає спокійно подумати й проаналізувати доцільність таких "набігів" на магазини та АЗС, адже склади ні з продовольством, ні з паливно-мастильними матеріалами не постраждали. Так само працюють логістичні шляхи, тобто жодних об’єктивних причин для такої паніки немає.

Як ви шкодите собі?

За словами Пендзина, нічого принципово нового не сталося − Росія і раніше тероризувала мирне населення, обстрілювала енергетичну інфраструктуру.

Але електропостачання відновлять максимум у найближчі кілька днів, і життя триватиме. Натомість, панічним скуповуванням продуктів ви нашкодите власному бюджету.

Для вас це зайва витрата грошей. Наприклад, коли була паніка з приводу солі, деякі люди купили собі 50-кілограмові мішки з нею, при тому, що людина за рік з’їдає 4-5 кг. Скільки сім’я буде їсти цей мішок? Скоріше за все, він набереться вологи, стане каменем та викинеться, − констатує експерт.

Якщо ви берете одразу 10 буханок хліба, пам’ятайте, що найімовірніше, він стане непридатним до вживання вже через кілька днів, і ви викинете більшу частину з того, що купили.

Наднормативні запаси продовольства не призводять ні до чого хорошого, запевняє експерт.

Можна також помітити, що великим попитом користуються свічки та сірники, однак купувати одразу 5 блоків сірників − безглуздо.

Поставте собі запитання − що ви будете робити із такою кількістю, адже обігріти ними житло не вийде, замінити електроенергію також, до того ж вони теж піддаються дії вологи й можуть відсиріти з часом.

Як ви шкодите країні?

Державі керувати таким натовпом, який у паніці не усвідомлює доцільності власних вчинків, надзвичайно важко.

Не дарма ворог хотів посіяти паніку, але треба робите не те, чого прагне він, а те, чого хоче твоя держава, − каже Пендзин.

Є ще один вид реагування на надзвичайну ситуацію, який приносить велику шкоду економіці − "штурм" обмінників та банківських відділень. Коли всі стрімголов біжать за доларами, це створює штучний ажіотаж і підіймає курс американської валюти.

Економіст наголошує, що наразі це більш менш стримують валютні обмеження, які запровадили на час воєнного стану. Тож грандіозного валютного шторму очікувати не варто, але невеличка девальвація гривні все-таки може бути.

РФ знову вистрілила собі в ногу

Пендзин додав, що цими жахливими терактами агресор зробив собі тільки гірше, адже озброєння та інша допомога, яку нам обіцяли місяцями, тепер буде виділена набагато швидше.

У іноземних партнерів дуже змінилася риторика, наприклад, нові системи ППО обіцяли, у кращому випадку, до кінця цього року, але на тлі подій 10 жовтня кілька штук будуть у нас найближчим часом.

Раніше сайт Pro Гроші писав, яка зима очікує Україну та Європу і розповідав, які ціни на газ оприлюднили різні постачальники для українців на жовтень.

Pro Гроші в Telegram Pro Гроші в Google News