Повна диджиталізація: чи зникнуть в Україні паспорти-книжечки

Зараз в Україні спостерігається стрімкий розвиток цифрових технологій. Діти з 14 років отримують ID-карти, які можна занести до "Дії", водійське посвідчення також диджиталізовано на такому рівні, що його можна просто показати в мобільному застосунку. Однак у більшості громадян все ще залишилися паспорти-книжечки, тому українців цікавить, чи зникне взагалі такий документ старого зразка в країні.

Про це сайту Pro Гроші розповів фахівець адвокатського об'єднання "AS Legal" Владислав Фірсов.

Чи зникнуть в Україні паспорти-книжечки?

Паспорти старого зразка мали зникнути в Україні ще у 2018 році. Уряд передбачив, що з 2018 року неможливо було б оформити паспорт-книжечку, а ті паспорти, які втрачали свою силу (через зношеність або досягнення особою певного віку), мали замінятися на ID-карти.

Однак, задум не вдалося втілити в життя, оскільки відповідні рішення були оскарженні в судовому порядку. Таким чином 19 вересня 2018 року Верховний Суд ухвалив рішення у зразковій справі № 806/3265/17, згідно з яким, відмова особі у видачі паспорта-книжки є недопустимою, оскільки порушує цілий пласт прав людини, – каже адвокат.

Зокрема, Верховним Судом визначено, що неможливість отримання паспорта старого зразка порушує право особи на відмову від збору, зберігання та обробки її персональних даних.

Тож у випадку, якщо людина не дає згоду державі на обробку її біометричних даних (які є персональними даними особи), не зрозуміло, яким чином вона може підтвердити своє громадянство, якщо не матиме альтернативи біометричним ID-карткам.

Також Верховний Суд зазначив, що обмеження права особи на відмову обробки своїх персональних даних є безумовним порушенням вимог ст. 22 Конституції України, яка забороняє при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів звуження змісту та обсягу існуючих прав та свобод, – зазначив Владислав Фірсов.

Таким чином, як би надалі не змінювалось законодавство, Україна вже має прецедент від судової гілки влади щодо неможливості тотальної "ID-зації" громадян.

Відповідно, будь-яке законодавство з приводу заборони видавати паспорти-книжки надалі може бути оскаржено з підстав обмеження конституційних прав осіб на відмову від збору зберігання та обробки своїх персональних даних та порушення фундаментального права особи на вибір.

Чи вдасться держава до повної диджиталізації?

За словами експерта, скоріш за все, держава не зможе практично реалізувати абсолютну диджиталізацію в Україні, оскільки є відчутний прошарок населення, який відмовлятиметься від диджиталізації через свої релігійні переконання.

Власне, згадане вище рішення Верховного Суду прийнято за результатами звернення до суду осіб, які відмовляються від ID карти через свої релігійні переконання. Як приклад, неможливості впровадити абсолютно для всіх громадян єдиний підхід є історія з можливістю відмовитись від отримання ідентифікаційного податкового номера для осіб, які не можуть його отримувати через свої релігійні переконання, – пояснив адвокат.

Тобто, існує багаторічний прецедент, що в будь-якому випадку будуть виключення для осіб у зв’язку з їх переконаннями.

Тому країна може вдатися до повної диджиталізації, запровадити відповідні нормативні акти, процедури, але, скоріш за все, позиція уряду та парламенту не вистоїть в судах та відповідні ідеї не зможуть бути повноцінно втілені.

Таким чином, політика держави щодо диджиталізації має враховувати думки осіб, які виступають проти цієї процедури через свої релігійні переконання, якщо держава вже офіційно враховує їх права та інтереси, та пропонувати альтернативи для таких людей.

Враховуючи існуючі практичні кейси впровадження диджиталізації в Україні, ідеальної тотальної цифровізації не буде, хоча й звісно переважна більшість населення прийме цифрові рішення, які змінять звичні адміністративні процедури, – наголосив експерт.

Чи буде безпечним запровадження повної диджиталізації?

Питання безпечності таких рішень варто розглядати більше з технічної точки зору, ніж з юридичної. Звісно, важко передбачити розвиток технологій та паритет між засобами захисту цифрових даних та засобами їх викрадення.

На нашу думку, якщо держава бере на себе обов’язок зберігати персональні дані в цифровому форматі, держава має запровадити чіткі механізми відповідальності, щоб було зрозуміло, хто саме та як несе перед суспільством відповідальність за порушення цифрової безпеки, – зазначив Владислав Фірсов.

Також варто зазначити, що питання диджиталізації не таке вже й абстрактне та футуристичне. Будь-яка інформація щодо прав на нерухомість, права власності на автомобілі та наявність права на управління автомобілем, всі бізнеси та характер участі в них – все це вже існує в цифровому форматі у вигляді реєстрів та охороняється державою.

В момент найбільшої загрози цифровим даним, а саме з початку повномасштабної війни, держава оперативно відреагувала на ризики, заблокувавши всі реєстри та доступи до них. І лише через певний час, вона почала відновлювати доступ до оновлених реєстрів, – пояснив адвокат.

Тобто, є прецедент, що диджиталізація скоріш безпечна, ніж небезпечна, але за умови, якщо держава належним чином піклується про безпеку.

Раніше ми розповідали, як оптимізували правила оформлення паспортів в Україні. Також ми писали, чому в Україні хочуть відмовитися від паспортів старого зразка.

Pro Гроші в Telegram Pro Гроші в Google News