Економічне зростання України після війни: чому МВФ просить збирати більше податків

Україна має продовжувати виконувати свої зобов’язання перед МВФ, посилювати мобілізацію внутрішніх доходів для фінансування соціальних та інфраструктурних потреб.

Про це заявив постійний представник Міжнародного валютного фонду (МВФ) в Україні Ваграм Степанян в інтерв’ю агентству "Інтерфакс-Україна".

"Для післявоєнної України це буде основною передумовою стійкого та тривалого економічного зростання. З цього логічно постає, що заходи, які зменшують податкові надходження або руйнують наявну податкову базу, обмежують здатність України досягати цілей реконструкції та розвитку, що негативно впливає на довгострокове економічне зростання", — зазначив він.

Степанян також наголосив, що чотирирічна програма розширеного фінансування EFF на 15,6 млрд доларів спрямована на сприяння такому с зростанню. На його думку, Національна стратегія доходів (НСД), про розробку якої 2023 року йдеться в програмі, допоможе узгодити мобілізацію доходів з урядовими пріоритетами розвитку та потребами у видатках, включно з реконструкцією та соціальними потребами.

"Для підтримки доходної бази у короткостроковій перспективі основна увага приділятиметься скасуванню заходів, запроваджених в умовах воєнного стану, та реформам у податковій і митній сферах", — заявив Степанян.

Він зазначив, що НСД стане всеосяжною "дорожньою картою", що містить чіткі цілі щодо забезпечення надходжень та інші цілі політики, які охоплюють і політичні, і адміністративні реформи.

Що передбачає програма

Відповідно до поданого українською стороною Меморандуму з економічної та фінансової політики стратегія передбачатиме п'ять основних кроків:

• заходи щодо підвищення рівня надання податкових і митних послуг;
• перегляд спрощеної системи оподаткування для розв'язання проблеми ерозії податків на працю та узгодження законодавства про ПДВ;
• акцизні збори з законодавством ЄС.

Коли в Україні запровадять плаваючий курс і до чого тут МВФ

Юрій Гелетій зазначив, що НБУ не відмовляється від планів повернення до плаваючого курсоутворення. Але для цього потрібно дочекатися належних передумов.

"Такий перехід, перш за все, не має створювати шоків для валютного ринку та інфляції, навпаки, він має бути користю для економіки", — пояснив фахівець.

За словами Юрія Гелетія, на основі меморандуму про співпрацю з МВФ НБУ до червня 2023 року має підготувати стратегію, яка визначатиме:

• послідовність кроків з лібералізації валютних обмежень;
• повернення до більш гнучкого курсового режиму;
• повернення до інфляційного таргетування.

Фахівець зазначає, що пом’якшення, скасування валютних обмежень чи зміна режимів відбуватиметься поступово, без прив’язки до певних дат.

"Прив’язка буде до макроекономічних і фінансових передумов. Кожен крок в межах валютної лібералізації здійснюватиметься за умови наявності належних макроекономічних передумов і на підставі аналізу потенційних наслідків", — розповів Гелетій.

Раніше ми писали, що зміниться на валютному ринку через співпрацю з МВФ. Більше про курс валют в Україні читайте в нашій спецтемі.

Pro Гроші в Telegram Pro Гроші в Google News