Бізнесу повернуть штрафи за порушення законодавства у питанні застосування реєстратора розрахункових операцій з 1 жовтня 2023 року. Причому санкції досить великі. Необхідно встигнути встановити апарат, поки не прийшла податкова з перевіркою.
Сайт Pro Гроші розповідає, яке покарання чекає на ФОПів і кому можна не використосувати РРО у підприємницькій діяльності.
Штрафи через касові апарати
Після внесення змін до податкового законодавства українцям повернули певні вимоги щодо ведення бізнесу. Зокрема, скасували пільги, що стосувалися діяльності без реєстратора розрахункових операцій. З 1 жовтні тим ФОПам, які не встановили РРО, будуть виписувати великі штрафи за порушення норм чинного закону.
Нещодавно голова парламентського комітету з питань фінансів, податкової та митної політики Верховної Ради Данило Гетманцев розповів в ефірі "Українського радіо", що повернуться не лише штрафи, але й планові перевірки бізнесу. Вони стосуватимуться підприємців, які реалізовують спиртні напої, табачні вироби, паливо та електроенергію. Плюс це торкнеться банківських і фінансових установ, грального бізнесу.
"Днями буде прийнято план податкових перевірок. І до кінця року перевірять усі підприємства", – попередив Гетманцев.
Що стосується розміру штрафів, то це буде залежати від суми, яку встигли провести "мимо каси". Розрахунок такий:
- перше порушення – 100% вартості проданих товарів (робіт та послуг);
- кожне наступне порушення – 150% вартості.
Тож бізнесу зовсім не вигідно уникати встановлення касового апарату. Зауважимо, існують певні винятки: покарання не застосовуватимуть до ФОПів, які зареєстровані на прифронтових територіях (окрім торгівлі підакцизними товарами).
Кому не обов’язково використовувати РРО
Загалом касовий апарат необхідний фізичним особам-підприємцям на 2, 3, 4 групах і на загальній системі оподаткування, незалежно від виду діяльності та обсягу доходів. Але законодавство передбачає певні винятки. РРО можна не встановлювати таким категоріям ФОПів:
- на 1 групі спрощеної системи;
- на 2, 3, 4 групах, якщо торгівля ведеться у сільському населеному пункті, річний обсяг доходу не перевищує 1,09 млн гривень, немає підакцизних товарів, не здійснюється дистанційна торгівля, відсутнє рішення місцевої ради про обов’язкове застосування РРО;
- які торгують водою, молоком, квасом, олією, рибою з автоцистерн або бідонів;
- які продають страви і безалкогольні напої у їдальнях навчальних закладів;
- які реалізовують проїзні документи чи білети державних лотерей;
- які в місцях отримання товарів (послуг) не здійснюють готівкових розрахунків;
- які користуються виключно банківськими системами дистанційного обслуговування при здійсненні розрахунків;
- які отримують чи відправляють кошти по банківськими розрахунковим рахункам, наприклад, IBAN чи E-banking;
- які продають газети/журнали та супутню продукцію у кіосках за умови, що питома вага становить понад 50% загального товарообігу.
В Україні повернуть податкові перевірки
Раніше ми розповідали, що Кабінет Міністрів ухвалив законопроєкт №10016, який передбачає скасування мораторію на проведення податкових перевірок під час воєнного стану. Важливою вимогою буде наявність безпечних умов здійснення процедури.
Зміни, які хочуть внести до Податкового кодексу та ЗУ "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування", пропонують повернути документальні планові та позапланові перевірки вже з 1 жовтня 2023 року. Нагадаємо, раніше їх заборонили до завершення особливого періоду.
Але спершу законопроєкт повинен ухвалити парламент у двох читаннях. Як зауважив народний депутат Ярослав Железняк, Верховна Рада фізично не встигне це зробити до початку наступного місяця, адже існує стандартна процедура розгляду, що має чіткі терміни.
Раніше сайт Pro Гроші писав, що втратять українці, які не сплачують ЄСВ. Також ми повідомляли, кому з українців не можна бути підприємцями і чому.
Pro Гроші в Telegram
Pro Гроші в Google News