Майже половина біженців з України (48%), які працюють у Німеччині та Польщі, мають намір залишитися в цих країнах щонайменше на рік після завершення війни.
Про це свідчать результати дослідження Міграційної платформи EWL та Центру Східноєвропейських студій Варшавського університету.
Що відомо про працевлаштування українців в Німеччині та Польщі
Згідно з даними, середній вік українських біженців, які працюють у Німеччині – 37 років, у Польщі – 39 років.
Більш ніж половина респондентів мають вищу та незакінчену вищу освіту, а майже кожен п’ятий декларує досвід роботи за кордоном, здобутий до початку повномасштабного вторгнення.
Крім того, 53% працевлаштованих біженців у Німеччині підтверджують знання англійської принаймні на комунікативному рівні. Серед біженців, працевлаштованих у Польщі, знання англійської заявляє кожен третій респондент.
Також більш ніж половина респондентів, які мешкають у Польщі та Німеччині, вже вивчають мови країн свого прихистку.
Автори дослідження зазначають, що близько 1/5 респондентів в обох країнах підвищують свою професійну кваліфікацію через курси та навчання, а понад 40% респондентів заявляють про готовність підвищувати свої навички у майбутньому.
"Це свідчить про високий професійний потенціал біженців, які готові скористатися різними формами професійного розвитку", – підмічають дослідники.
Куди влаштовуються та скільки заробляють українці за кордоном.
Згідно з даними, більшість українців Європі влаштувалися на роботу в:
- готельному бізнесі;
- ресторанному бізнесі;
- торгівлі;
- простій фізичній роботі.
Відмітимо, що до початку повномасштабної війни українці найчастіше працювали висококваліфікованими фахівцями у сфері обслуговування та торгівлі, вчителями та менеджерами.
Працевлаштовані біженці у середньому заробляють:
- у Німеччині – 1 467 євро на місяць;
- у Польщі – 541 євро на місяць.
Як зміняться соціальні виплати для біженців у Польщі
Понад 110 тисячам українських біженців, які виїхали до Польщі після початку повномасштабної війни з Росією, припинили виплачувати допомогу.
Відповідно до законодавства ЄС, українцям в Польщі виплачують грошову допомогу за програмами "Родина 500 плюс" та "Добрий старт". Однак виплати припиняються, якщо біженці повертаються додому або виїжджають в іншу державу.
В Управлінні соцстрахування Польщі (ZUS) пояснюють, що хоч багато українців вирішують покинути Польщу, та за ними зберігається право на відновлення соціальних виплат після повернення. При цьому у багатьох випадках українці самі звертаються до ZUS з проханням зупинити виплати. Тобто підходять до цього питання свідомо і чесно.
Водночас поляки фіксують і випадки порушень з боку українських біженців. З цієї причини уряд ухвалив поправку до закону про допомогу громадянам України, яка зробить систему жорсткішою, щоб не було сумнівів. що пільги отримують ті, хто має на них право.
Польща хоче скоротити усі зловживання і максимально ефективно використовувати державні гроші. Найближчим часом уряд має уточнити та доповнити чинні нормативно-правові акти. Це допоможе врегулювати питання, пов'язані з наданням допомоги біженцям у місцях колективного розміщення, організованих державними органами
Згідно з пропозицією, з 1 березня 2023 року біженці, які перебуватимуть у Польщі понад 120 днів, повинні будуть покривати 50% своїх витрат. А з 1 травня 2023 року біженці, які перебуватимуть у Польщі 180 днів, охоплюватимуть 75% витрат, але не більше 60 злотих з особи на день.
Цей обов’язок не поширюватиметься на такі категорії українців:
- людей з інвалідністю;
- дітей;
- осіб пенсійного віку;
- вагітних жінок;
- осіб, які виховують дитину віком до 12 місяців;
- опікунів щонайменше трьох дітей;
- осіб, які перебувають у складному становищі, що не дозволяє їм здійснювати внески.
Раніше сайт Pro Гроші писав, що деякі українці можуть безплатно добратися зі Львова до Польщі. Також ми розповідали, чому українські біженці їдуть з Німеччини.
Pro Гроші в Telegram
Pro Гроші в Google News