Тема сортування сміття і його переробки в останні роки набирала все більшого розголосу в Україні. Спеціальні баки з позначками "скло", "папір" чи, наприкла, "органічні відходи" можна помітити у все більшій кількості громадських закладів, у спальних районах міст чи поруч із сміттєвими баками на вулицях.
Долучитися до порятунку екології не так складно. Почати варто, принаймні із сортування. Однак тим, хто хоче більше, є варіант відкрити власну громадську станцію сортування. До Всесвітнього дня рециклінгу 15 листопада ми вирішили поспілкуватися із співзасновницею однієї зі станцій збору вторсировини у Борисполі, місті в Київській області, "ЕкоБор".
Лідія Землянська, яка разом із командою створила волонтерське об'єднання, розповіла, наскільки просто зайнятися збором вторсировини, що для цього потрібно, а також які витрати і прибутки таких станцій.
Юридично все просто
Важливо розуміти, що аби збирати відсортоване сміття та продавати його спеціальним заводам, не обов'язково оформлювати юридично громадську організацію чи іншу структуру. Це вимагає подачі звітності, найму таких працівників, як бухгалтери, юристи тощо. Не у всіх є можливість оплачувати їхні послуги, а тому на початку деякі станції працюють як волонтерські об'єднання.
Так працює і "ЕкоБор". Співзасновниця станції Лідія пояснила, що вони є громадською ініціативою. Просто зібралась команда, яка орендувала приміщення і збирає вторсировину. Вона каже, що підприємства, які готові це сміття купувати, знайти легко. Роблять це через інтернет, або ж навіть і шукати нікого не треба.
Взагалі процес неважкий, іноді до нас навіть самі дзвонять і пропонують забирати сировину. Тобто, знаходять нас через інтернет і пропонують свої послуги. А з самого початку ми самі шукали в інтернеті, де можна здати сировину, – пояснила Лідія.
Якщо у Києві, наприклад, таких станцій можна знайти декілька, то у менших містах їх не так багато. Проте йдеться не лише про великі громадські станції. Як зазначила волонтерка, якщо не в самому місті, то в районі люди, які мають гаражі, просто в них відкривають щось подібне на станцію. Для цього навіть не завжди потрібна команда. Хоча, як наголосила Лідія, з більшою кількістю людей простіше, адже так можна розділити обов'язки.
Прибутки і витрати
Отже, одною з найбільш вигідних сировин є скло. Проте збирають і пластик, і папір, і купу інших матеріалів. Та Лідія каже, що попри все про заробіток і прибуток не йдеться. Вона зазначила, що чітких цифр назвати не може, проте якщо навіть взяти як орієнтир 10 тис. грн, то на місяць прибутки станції набагато, набагато менші.
Якщо, наприклад, зараз макулатура коштує 5 гривень за кілограм, то були такі часи, коли вона коштувала і 50 копійок, і 30 копійок, тобто зовсім мало, – пояснила волонтерка.
Так, доходи не покривають витрати станції. Власне серед витрат – пальне, щоб відвозити сировину, оренда приміщення, електроенергія. При цьому витрати на пальне можуть і скоротитися, якщо, наприклад, та організація, яка забирає сировину, приїжджає і її забирає самостійно.
На нашому досвіді, ми тільки продавали сировину і все. Тобто, нам ніхто не донатив, ніхто не допомагав. Приміщення дали в оренду. Те, що виручали кожного місяця за сировину, ми оплачували її, плюс світло. Іноді десь треба було поїхати щось забрати, відвезти, то ми самі оплачували ще й пальне, – зазначила Лідія.
Тому на надто великі прибутки сподіватися не варто. Але попри це ідея сортування сміття розвивається, і все більше українців стають екосвідомими. Через повномасштабну війну на певний час це питання стало другорядним, однак поступово люди оговтались.
Лідія каже, що тимчасово їхня станція поки не працює. Одна людина пішла на фронт, а інші волонтери за кордоном, а станція може функціонувати тільки тоді, коли волонтери на місці. Але при цьому інтерес людей не втрачається, і вони телефонують і запитують і мають бажання сортувати сміття. Так, "ЕкоБор" не планує зупинятися і хоче відновити роботу. Екологічні проблеми не зникли, і кількість екосвідомих людей лише зростає. А отже, і попит на сортувальні станції буде лише збільшуватись.
Раніше ми вже розповідали про те, як відправити власний гуманітарний кошик у щойно звільнені населені пункти Херсонщини, Харківщини і Донеччини. Також ми пояснювали, що треба робити із заробітками під час війни.