Професія юриста у багатьох асоціюється із монотонною паперовою роботою, єдиною проблемою якої може бути хабарництво. Але юриспруденція має безліч галузей, робота у яких може бути аналітичною, креативною та навіть небезпечною.
До Дня юриста сайт Pro Гроші вирішив розвіяти міфи про цю спеціальність і показати її з іншого, цікавого та подекуди "гостросюжетного", боку. Для цього ми поговорили з досвідченим адвокатом, арбітражним керуючим, керівником практики корпоративного права та М&A фірми "Адвінтел" Антоном Ареф’євим.
Спікер розповів нам про рейдерство, погрози та спори великих компаній. Далі історія ведеться від першої особи.
Юристом я працюю вже близько 15 років, понад 10 років маю свідоцтво арбітражного керуючого.
За цей час довелося занурюватись в багато проектів в різних сферах права та галузях економіки, які були переважно пов'язані з великим бізнесом.
"Коли двоє б'ються – третій радіє"
В корпоративній сфері спірні ситуації здебільшого виникають з приводу операційного контролю над проектом.
Зазвичай вони спалахують між власниками бізнесу або між ними та органами управління, або, взагалі, всередині органів управління між різними його учасниками.
Якщо говорити про звичайні корпоративні спори, я дуже люблю один латинській вислів, який українською звучить так: "коли двоє б'ються – третій радіє".
Тому що кожна конфліктна ситуація завжди несе для її учасників втрати, і не лише фінансові або репутаційні, адже конкуренти від цього спору отримують пасивну вигоду.
Зазвичай передумови для цього закладаються ще на початку. Це можуть бути неякісно підготовлені документи, або коли юрист діє лише в інтересах одного з партнерів, або коли вирішують взагалі обійтись без юриста.
Участь у спорах великих компаній
Мені доводилося брати участь у таких конфліктах. І саме між великими компаніями зазвичай відбуваються найбільш тривалі та запеклі спори.
З одного боку, у таких компаній є фінансові та людські ресурси, а також зв'язки, завдяки яким вони розраховують перемогти. З іншого боку, у них є репутація, про яку треба дбати.
Частіше за все такі спори не виходять за рамки законодавства і їх вдається врегулювати ще на позасудовому етапі.
Наприклад, під час реалізації однієї великої М&A-угоди покупець корпоративних прав (дуже велика міжнародна компанія) відмовився виплачувати продавцю черговий платіж через те, що виявив недоліки придбаного активу і зажадав їх виправлення за рахунок продавця.
Продавець не погодився, що виявлені обставини є недоліком, який виник з його вини, але був готовий сприяти його усуненню. Натомість, не погодився з тим, що покупець призупинив черговий платіж, адже договір не передбачав такої можливості.
На щастя, кризову ситуацію вдалось владнати, хоча і не швидко, але відносно безболісно. Не в останню чергу завдяки тому, що юристи змогли переконати своїх наймачів, що фінансові, часові та репутаційні витрати не будуть виправданими навіть для переможця.
Небезпека під час роботи
На жаль дуже часто юриста ототожнюють з його клієнтом чи роботодавцем, через це трапляються ситуації, які несуть не лише негатив, а і небезпеку.
Найчастіше таке буває, коли ведення справ з великим бізнесом пересікається з політикою, якимись нелегальними або напівлегальними процесами, або під час гострої фази конфлікту.
І мені, і моїм колегам доводилось стикатись і з погрозами, і з фізичним впливом як з боку правоохоронців, так і з боку напівкримінальних елементів.
Психологічний тиск
Наприклад, одного разу ми представляли інтереси клієнта під час конфліктної ситуації навколо компанії, яка володіє будівлею в центрі міста.
В той час за моїм колегою почали стежити невідомі особи. Кілька днів поспіль за ним всюди цілодобово їздила автівка з молодиками. Уявляєте собі, що він відчував, коли віз дитину до садочка, а якісь невідомі особи з незрозумілими намірами слідували за ним?
Врешті виявилось, що автівка належить компанії іншого учасника конфліктної ситуації, таким чином він хотів здійснити певний тиск на юристів.
Фізичний вплив
Іншого разу, під час гострої фази рейдерського захоплення одного з об'єктів в Київській області, на мою колегу адвоката, молоду дівчину, здійснили напад найманці, які забезпечували фізичне захоплення об'єкту.
Основна група юристів була у зоні конфлікту поряд із правоохоронцями, а вона під'їхала трохи пізніше з важливими документами і намагалась потрапити до нас.
А ці чоловіки в захисному одязі, в масках та зі зброєю, вп'ятьох накинулись на неї, щоб не допустити на об'єкт, за руки та ноги тягли її, погрожували вбити. На щастя, серйозної шкоди вона не зазнала, але морально була довгий час дуже пригніченою.
Були ситуації і з правоохоронцями, коли вони проводять в тебе вдома обшуки лише через те, що ти надаєш юридичну допомогу суб'єкту щодо якого здійснюється кримінальне провадження.
Одного разу зі мною була ситуація, коли спецпризначенці увірвалися до офісу, грубо поклали обличчям на підлогу, наділи наручники і знімали це все на відео. А оскільки діяли вони безпідставно та помилково, то через 20 хвилин зняли наручники сіли по автівках і поїхали, навіть не вибачившись, а розбитий телефон, синці та сліди на руках від наручників залишились.
Звісно, згодом пригадуєш такі ситуації з гумором, але в той момент, коли таке з тобою відбувається, думки зовсім інші.
Виграти "безвиграшну" справу
Без вироку на руках я не можу сказати, що той чи інший суддя бере хабарі, але за низкою непрямих ознак часто це можна побачити.
Це може бути грубе порушення строків розгляду справи, постійні переноси судових засідань через висмоктані з пальця підстави, прийняття додаткових доказів з порушенням порядку та строків їх надання, і багато інших моментів.
Одного разу опоненти принесли на останнє судове засідання приблизно тисячу сторінок нових доказів, які нам направили поштою в день судового засідання.
Не зважаючи на те, що ми фізично не могли не те що з ними ознайомитися та висловити свою позицію, а навіть отримати їх, а також, не зважаючи на те, що суддя теж не міг фізично їх дослідити, суд долучив докази до матеріалів справи і на тому ж засіданні виніс рішення, яке ґрунтувалось саме на них.
Така поведінка судді викликає цілком зрозумілі підозри, але, на жаль, правоохоронці не дуже часто фіксують випадки хабарництва серед суддів.
Звичайно, коли бачиш, що судді систематично не приділяють уваги твоїм аргументам і доказам, натомість дуже поблажливо ставляться до протилежної сторони, починаєш сумніватися в тому, що та для чого ти робиш.
Але наступного дня все ж таки розумієш: якщо не здаватися, то поступово отримаєш той результат, за який борешся.
Благо на сьогодні є ряд дієвих інструментів, якими можна користуватись, якщо існують хоча б найменші побоювання щодо корумпованості судді.
В першу чергу, треба виносити спір в публічну площину, коли він набуває розголосу та стає токсичним, у суддів стає більше стимулу робити все по закону, на відміну від ситуацій, коли все проходить "по тихому".
У світовій юриспруденції існує навіть ціла галузь – "судовий піар", коли спеціалізовані фірми забезпечують медійне висвітлення судового процесу з метою створити додаткові переваги для сторони конфлікту.
В крайніх випадках не треба боятися ініціювати кримінальні провадження для перевірки можливих зловживань.
Рейдерство – що це таке, і хто цим промишляє
Буває так, що на ранніх стадіях спору не вдається знайти компроміс, і сторони вдаються до більш радикальних заходів, які виходять за межі правового поля.
Хоча рейдерство може бути не тільки одним з чергових етапів ескалації звичайного корпоративного конфлікту, а і окремим промислом деяких суб'єктів злочинного світу. На жаль, мені неодноразово доводилось мати справи зі спробами рейдерського захоплення.
Як це відбувається?
Зазвичай рейдерське захоплення розпочинається вночі або рано вранці, напередодні вихідних або тривалих свят.
По-перше, це обумовлено тим, що у вихідні немає операційної діяльності, і за звичайних обставин перехід контролю над підприємством виявляють лише з початком робочих днів, коли деякі елементи захисту реалізовувати вже запізно.
По-друге, тривалі святкові дні зазвичай використовуються для відпусток, поїздок за кордон. Це уповільнює реакцію на рейдерське захоплення з боку законного власника. У вихідні та свята зачинені суди та державні органи, а правоохоронці працюють в обмеженому режимі.
Дії рейдерів залежать від їх кінцевої мети. Інколи це може бути просто намір вкрасти кошти, що зберігаються на рахунку, а інколи – захопити тривалий контроль над підприємством.
Для початку рейдерського захоплення зазвичай використовують або підроблені документи, або судові рішення районних судів з невеликих міст, винесені з грубим порушенням законодавства, потайки від законного власника.
Є випадки, коли захоплення робиться повністю без документів, так званими чорними реєстраторами.
Потім рейдери здійснюють закріплення свого статусу як власника об'єкту. Робиться це, наприклад, за допомогою штучних позовів та кримінальних проваджень, в рамках яких накладаються арешти.
Якщо це вдалось, слідом йде фізичне захоплення об'єкту за допомогою так званих тітушок. Зазвичай успіх захоплення полягає в швидкості, тому зловмисники намагаються вчинити якомога більше дій до того, як законний власник почне реагувати.
Тому перші дні та, навіть, години мають надкритичне значення. Роль адвоката полягає в тому, щоб діяти на упередження, розгледіти ризики рейдерського захоплення та запустити в хід механізми, які його унеможливлять або хоча б ускладнять.
Статутні документи, контракти з топ-менеджментом, ключові договори мають бути складені бездоганно.
Має бути погодинний контроль за реєстрами за можливості накладення арешту на майно та корпоративні права. Державним реєстраторам певного регіону можна розіслати листа з попередженням про можливе рейдерське захоплення та проханням прискіпливіше перевіряти подані документи.
Коли вже рейдерське захоплення розпочалось, адвокату потрібно якомога швидше відреагувати та вжити всі можливі інструменти для того, щоб не дати рейдерам завершити план. Дуже важливо максимально оперативно та повно висвітлювати рейдерське захоплення в ЗМІ.
Взагалі, рейдерське захоплення це масштабний конфлікт, до якого, окрім безпосередніх учасників спору, також втягнуті судді, правоохоронці, державні реєстратори, нотаріуси, ЗМІ, тітушки та багато інших осіб.
Це боротьба на виснаження, вона відбувається цілодобово на багатьох фронтах, і вирішальними факторами для перемоги тут є підготовленість юриста, людський та фінансовий ресурс.
Професія не для всіх
Професія юриста настільки різноманітна та неоднорідна, що дуже важко сказати, кому вона підійде, а кому ні.
В якихось сферах дуже важливі аналітичні здібності, креатив, а в деяких ти просто працюєш за алгоритмами і більше значення мають досвід, швидкість та уважність.
Десь ти працюватимеш цілими днями перед монітором, а десь більшу частину часу витрачатимеш на зустрічі та спілкування з людьми.
Єдине, що можу сказати напевно – професія юриста завжди пов'язана із серйозним стресом та моральними дилемами, тому людям зі слабкими нервами я б її не радив.
Раніше сайт Pro Гроші розповідав поради від юристів, як правильно оформити спадщину на квартиру в Україні.
Pro Гроші в Telegram
Pro Гроші в Google News