Боргова хвороба: які проблеми виникають з кредитами в українців та чи буде вихід

За сприятливої економічної ситуації обсяг "неробочих" (проблемних) споживчих кредитів фізичним особам до кінця року може скоротитися до 28% від загальної кількості. На це впливають одразу кілька факторів. Однак наразі ця ситуація дещо інша.

Про це розповів директор департаменту роздрібного бізнесу ГЛОБУС БАНКУ Дмитро Замотаєв.

За словами експерта, з 24 лютого 2022 року до кінця 2022 року кількість "неробочих" банківських кредитів фізичним особам зросла майже вдвічі: з 17% до 31% від загальної кількості кредитів, виданих ще до початку широкомасштабного вторгнення.

Дмитро Замотаєв вважає, що головна причина різкого збільшення таких позик криється саме в об’єктивній площині, адже понад 90% всіх кредитів, які тимчасово потрапили до категорії проблемних, виникли через військову агресію.

Чотири основні причини збільшення кредитів:

1. Втрата майна внаслідок збройної агресії.

2. Втрата роботи (постійного доходу).

3. Вимушений переїзд до іншого міста чи країни.

4. Вагомі травми (поранення) або ж смерть позичальника.

З кінця лютого до середини серпня минулого року більшість комерційних банків з розумінням поставилися до проблем позичальників, а відтак запровадили досить гнучкі та ліберальні умови "кредитних канікул" тривалістю в середньому 3-6 місяців. Це дало змогу позичальникам суттєво скоротити суми необхідних платежів за кредитами.

За його даними, близько 60% позичальників, що на певний час стали не здатними платити за кредитами, скористалися такими програмами відтермінування платежів, адже на початку воєнних дій банки практично в "автоматичному" режимі надавали відтермінування зі сплати основного зобов’язання.

Основні фактори, що позитивно вплинули на зменшення обсягу проблемних кредитів:

• поступове звільнення частини окупованих ворогом територій і, відповідно, поновлення бізнес-діяльності на цих територіях;

• загальмована інфляція, яка у 2023 році за відкоригованим прогнозом НБУ може скласти 12,8%;

• скорочення безробіття майже на 3% порівняно з 2022 роком;

• розвиток малого та середнього бізнесу, зокрема завдяки державній програмі пільгового кредитування "5-7-9" та компенсаційним програмам з відшкодування відсотків за такими кредитами (зокрема такі програми ухвалені держадміністраціями Києва та Київської області);

• стабілізація на валютному ринку: впровадження НБУ досить ефективної політики з утримання балансу між попитом і пропозицією на готівкову валюту, а також популяризація гривні, як надійної та стабільної валюти.

Що робити, аби не опинитися в ситуації, коли позичальник не зможе розраховуватися за кредитами:

• обирати фінустанову, уникаючи сумнівні контори з мікрокредитування, адже відсотки за їхніми позиками – це фінансовий "зашморг";

• розв'язувати питання не тактично (емоційно), а системно: розмір відсоткової ставки дуже часто залежить від терміну погашення кредиту;

• фінансова "подушка" на 2-3 місяці на випадок неочікуваної втрати роботи чи працездатності, що дасть змогу уникнути боргів за кредитом;

• в разі, якщо кредит потрібен для того, щоб покрити борги за отриманими раніше кредитами ("перекредитуватися"), то звернути увагу на прозорість і лояльність умов отримання такого кредиту;

• обрати кредит, який максимально відповідає потребам і можливостям позичальника, у фінустанови з широкою "лінійкою" кредитних програм з простими та зрозумілими умовами;

• у разі виникнення фінансових труднощів позичальникові варто звернутись до банку для напрацювання спільного плану реструктуризації кредитної заборгованості.

Експерт нагадує, що на випадок форс-мажорів у позичальника має бути "план Б", аби не опинитися в цілковитій залежності від кредитних боргів.

Раніше ми розповідали, як правильно користуватися кредитами. Також ми писали, що в Україні почнуть карати за кредити великими штрафами.