Цей рік, безумовно, увійде в історію, як один з найскладніших для України та найбільш неочікуваних для решти світу. Причина цього, на жаль, геть не позитивна, а саме — повномасштабна війна, яку розпочала РФ проти нашої країни. "Зачепила" ця подія й економіку — фінансові проблеми відчув на собі майже кожен українець.
Сайт Pro Гроші згадує 5 найважливіших економічних подій 2022 року, які точно так чи інакше вплинули на ваше життя.
1 — Від’єднання від енергосистеми РФ
Ця знакова подія сталася 23 лютого, усього за декілька годин до оголошення диктатором Путіним "спеціальної воєнної операції", тобто варварської війни проти України.
Далека, на перший погляд, від пересічного громадянина подія, є надзвичайно знаковою та життєво важливою. Україна мала спільну енергосистему з РФ та Білоруссю ще з радянських часів, але залежати від цих країн просто небезпечно.
Від’єднання розпочали 23 лютого, після цього, за планом, ми мали під'єднатися назад 27 лютого, після проходження першого випробування в автономному режимі. Але війна змінила усі плани.
"Водночас ворог відкоригував наші плани… Я планую звернутися до міністрів енергетики європейських країн щодо сприяння у прискоренні ухвалення рішення про приєднання української енергосистеми до європейської", — заявив міністр енергетики Герман Галущенко 26 лютого.
До війни планувалося, що під’єднати Україну до європейської системи ENTSO-E повністю зможуть лише у 2023 році.
Однак те, як РФ вчинила з нашою країною та усім цивілізованим світом, змусило перенести підключення на цілий рік раніше. Воно відбулося 16 березня 2022 року.
Це дає змогу імпортувати електроенергію напряму до ЄС (наразі імпорт призупинений) та отримувати її, бути незалежними від РФ і нарешті поступово демонополізувати систему.
2 — Фіксований курс долара
Рішення було ухвалене НБУ одразу після початку повномасштабної війни, тоді офіційний курс американської валюти було зафіксовано на рівні 29,25 грн.
Пізніше, наприкінці липня, регулятор трохи посунув курс до 36,5686 грн/дол., але залишив зафіксованим.
На думку тодішнього очільника НБУ Кирила Шевченка, фіксація курсу одразу після початку бойових дій забезпечила бодай якусь стабільність і не дала статися сильному курсовому стрибку.
"Новий рівень курсу стане якорем для економіки та додасть їй стійкості в умовах невизначеності. Продовження політики фіксованого курсу дасть змогу Національному банку зберегти контроль за динамікою інфляції, а також підтримувати безперебійну роботу фінансової системи. Це ключова передумова стабільного функціонування економіки, що є життєво необхідним в умовах війни", — заявив влітку Шевченко.
Пізніше це рішення почали дуже сильно критикувати, оскільки наразі вже і скоригований курс не відповідає ринковій ситуації.
Але ця політика на початку війни, безумовно, дала свої плоди й дійсно забезпечила певну економічну стабільність.
3 — Підписання Ленд-лізу
Ця подія насправді набагато ближче до економіки, ніж здається, і вона стосується не лише війни.
Уперше така програма була застосована під час Другої світової війни й передбачала надання США союзникам антигітлерівської коаліції різноманітної військової допомоги. За декілька років союзники отримали від США допомогу на 60 млрд доларів, що в нинішніх реаліях дорівнює близько 700 млрд доларів.
Тоді, за умовами програми, оплату за постачання можна було зробити вже після перемоги та лише за техніку, яка залишилася цілою. Або просто віддати техніку, що вціліла, назад.
Підписання Ленд-лізу для України відбулося навесні, а запрацювала програма з 1 жовтня. Це дає Америці змогу надавати нам необхідну зброю за спрощеною процедурою, не потрібно проходити велику кількість бюрократичних операцій.
Чому це важливо для економіки? Бо наш бюджет геть не гумовий, і ми не можемо закуповувати усю необхідну зброю, також є велика надія, що, як і після Другої світової, переможцю пробачать більшість боргів.
4 — Зернова угода
Росія заблокувала усі українські морські порти та банально не давала вивозити зібраний врожай. Через це виникла цілком реальна загроза голоду у країнах Азії та Африки.
Після довготривалих переговорів у Стамбулі, 22 липня, було підписано так звану зернову угоду за посередництва Організації Об’єднаних Націй, і термін її дії 120 днів, а потім термін її дії було продовжено ще на чотири місяці.
Це розблокувало експорт зерна з України морським шляхом, через три порти: "Одеса", "Чорноморськ" та "Південний".
З ускладненнями, оскільки РФ постійно лякає виходом з угоди чи обстрілює територію портів, але українське зерно поїхало до різних країн. Ціни на світових ринках одразу стабілізувались, і долари від продажу пшениці почали наповнювати наш бюджет.
Аграрна продукція є однією з основних для України, тож від її експорту напряму залежить курс національної валюти.
5 — Виділення коштів з конгресу
Наприкінці року, 23 грудня, Конгрес США схвалив проєкт урядового бюджету на 2023 рік, який передбачає виділення майже 45 млрд доларів фінансування для України та союзників.
Найближчим часом документ обіцяв підписати президент Джо Байден, і після цього він вступить у законну силу. Гроші з "пакету" розподілять так:
- 14,5 млрд доларів спрямують на передачу Україні зброї із запасів США;
- 13,37 млрд доларів — на економічну та бюджетну підтримку України;
- 11,88 млрд доларів — на поповнення запасів зброї США, яку Штати постачають нашій країні з власних резервів;
- 9 млрд доларів — на безпекову допомогу Україні;
- 2,5 млрд доларів — для задовільнення гуманітарних потреб України.
Байден заявив, що це дуже важливий законопроєкт, і він повністю схвалює його.
Раніше сайт Pro Гроші відповідав на п’ять питань про гроші у 2023 році, які турбують кожного українця, і писав про особливості банківських карток, які можуть стати пасткою для їх власників.
Pro Гроші в Telegram
Pro Гроші в Google News