Історія циклічна, вона постійно повторює свої уроки в надії, що людство їх засвоїть. Так само можуть повертатися "в моду" економічні тренди, які за десятки років вже встигли підзабути.
Сайт Pro Гроші разом з експертом згадує, які тренди в економіці України панували рівно сто років тому, у 1923 році. Що звідти повертається у сьогодення, а яких помилок ніколи не варто повторювати, розберемось у цьому тексті.
Що відбувалось у 1923?
Сто років тому Україна була частиною Радянського Союзу, який мав специфічне економічне влаштування. Щойно закінчився штучно влаштований радянською владою голодомор, триває запроваджена Леніним НЕП (нова економічна політика), нагадує економіст та фінансовий аналітик Олексій Лупоносов.
Україна навіть в Радянському Союзі була іншою країною. Ми бачимо це по тому, як радянська влада влаштовувала тут голодомори та репресії. Можу сказати, що сьогодні є певні процеси, які показують схожість із тим минулим.Олексій Лупоносов
Фінансовий аналітик та керівник банківського порталу ua-banker.com.ua
У чому схожість?
У 1923 тільки но закінчився страшний голодомор, який знищив тисячі українців, республіка була спустошена після цією хвилею і втратила багато трудових ресурсів. Саме в той час влада навмисно почала завозити росіян на територію України, зокрема Південь і Донбас, які найбільше постраждали від голоду.
Сьогодні відбувається схожа ситуація, але за інших обставин. Люди залишають країну, тікаючи від жахів війни, тоді їх забрав голод, а сьогодні – трудова міграція. Після війни теж може бути схожа ситуація, тобто починається стагнація і головне, що схоже, починається зайве регулювання, – зазначає Лупоносов.
Комуністична влада, а вірніше, тоталітарний режим, намагався контролювати усі аспекти життя громадян, зокрема і економічний. В "навантаження" давали непотрібну літературу та газети, змушували купувати облігації, не дозволявся вільний обіг валюти, виїзди за кордон. Придбати авто навіть за наявності необхідних коштів, було нереально, не відстоявши у величезній черзі, яка затягувалась на роки.
Звісно, Україна не повторює таких жахливих методів, але війна сама по собі приносить стагнацію та бюрократизацію економіки, все більше процесів повертаються під жорсткий контроль держави.
Це призводить до того, що люди починають шукати країну, де немає такої регуляції усіх процесів. Зараз треба робити все, щоб ми ставали привабливим місцем для життя, бо колись закінчиться війна, повністю відкриються кордони. Саме цей період для влади, коли немає такої пильної уваги журналістів, потрібен, щоб зробити Україну максимально комфортною для тих, хто повернеться додому після війни, – пояснює економіст.
Яких помилок не можна повторювати?
Радянська влада на перше місце ставила свої інтереси і готова була тримати у залізних лещатах всіх своїх громадян не зважаючи ні на що. В хід йшли репресії, обмеження, залізна завіса, яка опустилася над країною після війни. Все це, попри постійні примуси, стримувало розвиток економіки.
Демократичне суспільство функціонує інакше, так само, як і ринкова економіка. Тут є простір для підприємництва та розвитку, усе визначають попит і пропозиція, а не безглузді плани вождів.
Україна, як і будь-яка інша демократична країна, має поставити на перше місце своїх громадян та їх інтереси і ніколи не повторювати того, що робив радянський режим і зараз робить Російська Федерація. Цього не вистачає усім країнам пострадянського простору, на нас дуже вплинуло "соціалістичне" минуле впевнений експерт.
Чи було щось вдале?
Економічна система Радянського Союзу була хворою та неправильно побудованою з середини, оскільки комунізм – утопія і це визнав увесь світ.
Натомість, НЕП (Нова економічна політика), запроваджена Леніном, запроваджувала певні послаблення, як от дозвіл певних видів підприємництва та електрифікацію народного господарства. Це був відносно вдалий крок, але був скасований дуже швидко і СРСР скотився до планової економіки.
Для України це вже не актуально, а інші "надбання" СРСР – тим паче шкідливі для економіки.
Раніше сайт Pro Гроші писав, як кардинально змінити життя у 2023 році і розповідав, які зміни 2023-го можуть торкнутися бюджету кожного українця.
Pro Гроші в Telegram
Pro Гроші в Google News