Що таке дефолт, в яких странах його оголошували та чи загрожує він Україні

Зовсім нещодавно в США гриміли баталії членів Конгресу щодо стелі державного боргу країни. Державний борг США сягає за 30 трильйонів доларів і якщо США оголосять дефолт – світову економіку розпатрає, як після ядерної війни.

Втім, США дефолт оголошувати не збираються. А от наші "сусіди" зі Сходу вже колись його переживали. Та й в Україні є думка, що варто оголосити про дефолт та зекономити таким чином кошти на обслуговуванні держборгу (хоча така думка в корні невірна).

Сайт Pro Гроші розбирався, що взагалі таке дефолт, якими можуть бути його наслідки та які країни вдавалися до дефолту.

Державний та технічний дефолт

Дефолт походить від англійського слова default, яке одним зі своїх значень має "невиконання обов’язків". Це стан у кредитних відносинах, що настає, коли позичальник більше не в змозі виконувати свої платіжні зобов'язання перед кредиторами. Слово "дефолт" більш відоме, як термін зі світової економіки – коли країна відмовляється або не може сплачувати свої борги, вона оголошує саме державний дефолт.

Державний дефолт може мати негативні наслідки для економіки, політики та соціальної сфери країни, такі як:

• втрата довіри з боку міжнародних кредиторів і інвесторів;
• високий ризик інфляції та знецінення національної валюти;
• скорочення бюджетних видатків на освіту, охорону здоров’я, соціальний захист тощо;
• зростання боргового навантаження на населення і підприємства;
• міжнародна ізоляція, санкції, арешти активів тощо.

Є також технічний дефолт – він виникає не з волі позичальника, а з волі кредитора. Наприклад, зараз країна не може виконувати зобов'язань перед кредиторами, але можливо, виконає їх у майбутньому. Саме такий дефолт у 2022 році було оголошено Росії, коли американські санкції заборонили будь-яке обслуговування цінних боргових паперів РФ у всьому світі.

Які країни вдавалися до дефолту

Зазвичай країна вдається до дефолту, коли усі інші засоби втримати ситуацію вже вичерпані. Загалом, є кілька прикладів дефолтів, які стали найвідомішими за останні 30 років:

• Росія (1998). Це відомий російський "чорний понеділок", коли тодішній уряд РФ оголосив стан технічного дефолту – щоправда, тільки за внутрішніми боргами. На той момент внутрішні та зовнішні борги Росії складали 350 млрд доларів, оскільки країна жила переважно за рахунок займів. Наслідки стали катастрофічними: рубль знецінився у 3 рази, багато малих підприємств збанкрутувало, безробіття зросло удвічі, довіра інвесторів до РФ була підірвана. Частина банків Росії теж збанкрутувала, загалом банківська система знаходилася у колапсі пів року.
• Аргентина (2001-2002). Аргентина оголосила перший дефолт у 2001 році, оскільки не могла обслуговувати державний борг у 132 млрд доларів. За 80 млрд доларів з них було оголошено дефолт. А у 2002 році Аргентина не змогла розрахуватися навіть за тими зобов'язаннями, які залишилися – та оголосила вже тотальний дефолт. У країні дуже сильно знецінився аргентинський песо, значно впав ВВП, понад 50% мешканців опинилися за межею бідності. Остаточно подолати наслідки дефолту Аргентині вдалося лише до 2010 року
• Мексика (1982 та 1994 роки). Країна оголосила два дефолти за 12 років – у першому випадку причиною стало падіння цін на нафту, у другому нестабільна політична ситуація. Обидва дефолти викликали гіперінфляцію, масштабні громадянські заворушення та збідніння населення. Подолати наслідки вдалося лише за допомогою фінансів інших країн, але довіру до Мексики з боку іноземних інвесторів було підірвано остаточно.
• Греція (2010-2018). Афіни є дефолтним антилідером серед усіх країн Євросоюзу. Що найцікавіше, ЄС змушений був аж до 2018 року надавати Греції нові й нові транші кредитів, оскільки відмова у цьому могла призвести до падіння грецької економіки. А це, своєю чергою, завдало б нищівного удару по ЄС. Дефолт, як такий, стався у 2015 році – коли Греція вже не змогла обслуговувати 140 млрд доларів боргу. Ситуацію вдалося більш-менш виправити вливаннями грошей в економіку Греції, але ситуація є не дуже доброю аж до сьогодні.
• Ісландія (2008). Приклад того, що дефолт – це не завжди погано. До 2008 року стало ясно, що фінустанови Ісландії не зможуть розрахуватись за своїми боргами, а запозичення із зовнішніх ринків стали недоступними. І тоді держава вирішила не рефінансувати банки, оскільки їхні борги у шість разів перевищували ВВП держави. У результаті банки збанкрутували, прийнявши він основний удар кризи – але не економіка держави, що вистояла. Внутрішні кредити та заощадження ісландців "успадкували" нові банки, а від зовнішніх боргів ісландці відмовилися на двох референдумах поспіль (виявляється, так теж можна було). Нідерланди та Британія звернулися через це до суду – оскільки обидві країни були основними тримачами боргових бумаг ісландських банків – але марно.

Чи загрожує дефолт Україні?

Жодним чином ні. На обслуговування держборгу в бюджеті грошей вистачає. Щобільше, ще у 2022 році було досягнуто домовленостей щодо реструктуризації частини державного боргу України до кінця війни – і у тому році країна погасила 450 млрд грн. У 2023 році потрібно погасити значно менше – 427 млрд грн.

Тому зараз Україні дефолт не загрожує, попри те, що значну частину потреб країна забезпечує саме за рахунок зовнішніх запозичень.

Раніше сайт Pro Гроші розповідав, чи можна врятувати долари, якщо на грошах з'явилася цвіль. Ще ми писали, чи спіткає США рецесія.