Деякі військовозобов'язані можуть проходити військову службу лише добровільно та за місцем проживання.
Про це йдеться в частині 1 статті 23 Закону України "Про військовий обов’язок і військову службу".
Згідно з текстом документа, відповідне право мають наступні військовозобов'язані:
- визнані в установленому порядку особами з інвалідністю;
- жінки та чоловіки, на утриманні яких перебувають троє і більше дітей віком до 18 років;
- жінки та чоловіки, які самостійно виховують дитину (дітей) віком до 18 років;
- жінки та чоловіки, опікуни, піклувальники, прийомні батьки, батьки-вихователі, які виховують дитину з інвалідністю віком до 18 років;
- жінки та чоловіки, опікуни, піклувальники, прийомні батьки, батьки-вихователі, які виховують хвору дитину (тяжкі перинатальні ураження нервової системи, тяжкі вроджені вади розвитку, рідкісні орфанні захворювання, онкологічні, онкогематологічні захворювання, дитячий церебральний параліч, тяжкі психічні розлади, цукровий діабет I типу (інсулінозалежний), гострі або хронічні захворювання нирок IV ступеня), або дитину, яка отримала тяжку травму, потребує трансплантації органа, потребує паліативної допомоги (це повинно підтверджуватися документом, виданим лікарсько-консультативною комісією);
- жінки та чоловіки, на утриманні яких перебуває повнолітня дитина, яка є особою з інвалідністю I чи II групи;
- усиновителі, опікуни, піклувальники, прийомні батьки, батьки-вихователі, на утриманні яких перебувають діти-сироти або діти, позбавлені батьківського піклування, віком до 18 років;
- зайняті постійним доглядом за хворою дружиною (чоловіком), дитиною, а також батьками своїми чи дружини (чоловіка), які за висновком медико-соціальної експертної комісії чи лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров’я потребують постійного догляду;
- які мають дружину (чоловіка) з-поміж осіб з інвалідністю та/або одного зі своїх батьків чи батьків дружини (чоловіка) з-поміж осіб з інвалідністю I чи II групи;
- опікуни особи з інвалідністю, визнаної судом недієздатною; особи, зайняті постійним доглядом за особою з інвалідністю I групи;
- особи, зайняті постійним доглядом за особою з інвалідністю II групи або за особою, яка за висновком МСЕК або лікарсько-консультативної комісії потребує постійного догляду, у разі відсутності інших осіб, які можуть здійснювати такий догляд.
Коли військовозобов'язаний має сплатити штраф
Раніше сайт Pro Гроші розповідав, яке покарання загрожує військовозобов'язаному, який не з'явився до військомату після отримання повістки:
- якщо людині вперше вручили повістку для уточнення облікових даних або проходження медкомісії, а вона не з’явилася до військкомату, застосовується адміністративна відповідальність – на військовозобов’язаного чекає штраф від 1 700 до 3 400 грн (для посадовців — від 3 400 грн до 5 100 грн);
- якщо чоловік отримав повістку вдруге протягом року та знову не прийшов до військкомату, це карається штрафом у розмірі від 3 400 до 5 100 грн (для посадовців — від 5 100 грн до 8 500 грн).
Коли передбачена кримінальна відповідальність
Якщо проігнорувати повістку третій та четвертий раз (повістку-призов до лав ЗСУ та мобілізаційне розпорядження) загрожує серйозніше покарання. У тому випадку, якщо чоловік вже пройшов медкомісію, та його офіційно визнали придатним до військової служби, але він не з’явився до військкомату, настає кримінальна відповідальність. Відповідно до ст. 336 Кримінального кодексу України ухилення від призову на службу у період воєнного часу карається позбавленням волі від трьох до п'яти років.
Хто може затримувати військовозобов’язаних
Затримувати військовозобов’язаних у разі, якщо вони порушили законодавство про мобілізаційну підготовку та мобілізацію, можуть співробітники Національної поліції, які доставляють порушника до територіального центру комплектування.
Раніше ми розповідали, чи надсилатимуть повістки через "Дію". Також ми писали, в яких випадках бронювання військовозобов’язаних анулюють. Більше про мобілізацію в Україні читайте в нашій спецтемі.
Pro Гроші в Telegram
Pro Гроші в Google News