Червона ікра — королева новорічного столу вже багато років поспіль. Це недешеве задоволення, тож до її вибору треба підійти відповідально, адже є висока ймовірність нарватися на підробку і зіпсувати свято.
Щоб ви не потрапляли у такі ситуації, сайт Pro Гроші поспілкувався з президентом ГО "Українська організація захисту споживачів послуг" Олегом Тітаміром про те, наскільки багато підробок червоної ікри продається в Україні й де сконцентрована найбільша кількість фальсифікату.
За словами експерта, в нашій країні простежується чітка закономірність: під час підвищеного попиту на певний товар кількість його підробок на ринку зростає. Так вже склалося на пострадянському просторі, що червона ікра є серед традиційних атрибутів новорічного столу, поруч з шампанським, салатом олів’є, чи "Оселедцем під шубою".
На кав’яр спостерігається максимальний споживчий попит у грудні, напередодні Нового року. Так, за даними низки маркетингових досліджень, 60-80 % продажів червоної ікри в Україні відбувається саме в новорічний період (з кінця листопада по середину січня).
І тут нерідко спрацьовує психологічний фактор масового споживача. У ситуації, коли навколо багато привабливих пропозицій, дуже легко піддатися спокусі і купити ікри більше та ще й за нижчими цінами. Найчастіше підробляють червону ікру, оскільки цей товар перебуває в суттєво нижчій ціновій категорії, аніж чорна ікра.Олег Тітамир
Президент ГО "Українська організація захисту споживачів послуг"
Найбільш грубі випадки підробок, коли замість справжнього продукту споживачеві продають так звану білкову ікру, що коштує десь у десять і більше раз дешевше, ніж натуральна червона ікра.
Інший метод фальсифікації цього товару – змішування постачальником при фасуванні невеликої частки дорожчих видів червоної ікри (наприклад, нерки, або чавичі) з дешевшою (скажімо, горбуші), розповідає експерт.
Чи багато випадків підробки?
Так, на жаль, багато.
Наприклад, в листопаді-грудні лише до нашої Асоціації надійшло кілька десятків скарг від споживачів, здебільшого, йдеться про онлайн-покупки. Тут слід враховувати те, що кав’яр відноситься до преміум-продуктів, а способів підробки тут існує чимало, від маніпуляцій з сировиною, маркуванням, формами упаковки й фасування, термінами зберігання чи придатності, — каже Тітамір.
Втім, якоїсь єдиної, зведеної статистики цього вузького сегмента на державному рівні не знайти. За деякими дослідженнями, на українському ринку в різні часові періоди виявляли 50-70 % підробленої чи неякісної червоної ікри в вибірках.
Тобто, масштаби фальсифікату в даній товарній групі – дуже серйозні. Звісно, чим ближче до Нового року, тим більш зростає частка цих фальсифікованих продуктів в загальному товарному масиві, наголошує експерт.
Де найбільше підробок?
Тут можна вивести певну градацію ризиків для споживачів. Найнижча ймовірність придбати підроблений кав’яр в супермаркетах, чи інтернет-магазинах великих ритейлових мереж, що працюють в усій країні, каже Олег Тітамір. Це стосується також і відомих регіональних ритейлових брендів.
З одного боку, в цих компаніях на достатньо серйозному рівні організовано контроль якості товарного асортименту, топ-менеджмент вельми ретельно ставиться до відбору постачальників. З іншого боку, для цих крупних бізнес-структур теоретично якісь тимчасові зиски від продажу фальсифікату аж ніяк не пропорційні тим масштабним втратам для бренду й ділової репутації на ринку, можливим штрафним санкціям – у разі виявлення й оприлюднення кейсів несумлінної ринкової практики, — наголошує президент ГО "Українська організація захисту споживачів послуг"
Хоча, й тут траплялися, хоч і не такі численні, негативні кейси продажу сумнівної продукції здебільшого через спрощення Кабміном навесні вимог до маркування імпортних харчових продуктів для їх швидшого ввезення під час воєнного стану.
Постачальники харчової продукції могли не вказувати інформацію про продукт на упаковці державною мовою. Водночас опосередковано сприяв збільшенню обсягів реалізації підробленої продукції й певний вакуум щодо державного контролю над бізнес-діяльністю, зокрема в торговельній сфері.
Хоча під час російської агресії проти України й масового скорочення бізнесу схожі заходи мали раціональні підстави й сенс, наголошує Тітамір.
Назагал, фальсифікат червоної ікри може час від часу потрапляти на полиці невеликих магазинів і торгових точок – в порівнянні з брендованими супермаркетами, тут ризики вищі. Втім, ці торгові точки працюють переважно в легальній площині, у форматі юридичної особи чи ФОП тощо. Тож, у випадку брутальних порушень прав споживача до них можуть бути застосовані заходи державного контролю і юридичного впливу.Олег Тітамир
Президент ГО "Українська організація захисту споживачів послуг"
На ринках ризики придбати неякісний кав’яр дещо вищі, але якщо продукт продається з торгової точки, що має задокументоване позначення ряду і місця, то такого підприємця так само можна реально притягти до відповідальності в разі порушення закону.
Найбільший ризик
Найбільше підробленої червоної й чорної ікри збувається в місцях стихійної торгівлі, зокрема і біля локацій легальних продуктових ринків, а також – через численні інтернет-магазини, які масово розміщують рекламу з "привабливими" пропозиціями на різних інформаційних сайтах і, особливо, в соціальних мережах.
Це, здебільшого – шахрайські сайти-одноденки, з примітивним лендінгом на одну сторінку. Нерідко вони можуть "мімікрувати" під брендовані й репутаційні платформи е-комерції, попереджає наш експерт.
Як правило, шахраї пропонують придбати ікру за суттєво нижчими цінами, ніж середньозважені на ринку. Наприклад, якщо найдешевша пропозиція 100 грамів червоної ікри в ритейлі стартує приблизно від 150-170 гривень, то псевдопідприємці онлайн можуть пропонувати кав’яр, скажімо за 80-100 грн плюс "третю банку безплатно".
Дуже часто, спокусившись на таку оманливу пропозицію, споживач оплачує товар авансовим онлайн-платежем. Відтак, у "кращому" разі він отримує поштою або ж неякісну чи прострочену ікру, або ж підроблений продукт штучного виробництва, схожий на кав’яр. В гіршому випадку ошуканий шахраями покупець не отримує нічого, псевдопродавець на телефонні дзвінки не відповідає, — пояснює Олег Тітамір.
За даними дослідження 2020 року, проведеного Центром експертиз "ТЕСТ", 80 % кав’яру, що продається в інтернеті, – фальсифікат.
Як знизити кількість підробок?
Експерт розповів декілька кроків, які необхідні для того, щоб зменшити кількість фальсифікату. По-перше, Держпродспоживслужбі треба посилити заходи контролю в даному продуктовому сегменті в період найвищого попиту, а також:
- збільшити кількість лабораторних досліджень і експертиз кав’яру з певного ряду вибірок протягом означеного періоду;
- періодично відстежувати, систематизувати, аналізувати й оприлюднювати відповідну статистику в контексті протидії поширенню фальсифікованої продукції;
- кіберполіція має сфокусуватися на протидії онлайн-шахрайству в сегменті продажів червоної й чорної ікри в новорічний період.
А законодавці мають схвалити новий закон про захист прав споживачів, що міститиме посилені вимоги до суб’єктів онлайн-торгівлі згідно з профільними стандартами ЄС.
Раніше ми розповідали, звідки в секонд-хендах одяг та що відбувається в магазинах під час війни. Також ми писали, коли імпульсивні покупки можуть бути небезпечними.
Pro Гроші в Telegram
Pro Гроші в Google News