30 вересня 2024 року почнеться перший етап обміну даними про рахунки громадян. За угодою CRS (Common Reporting Standard) Україна повинна надати іншим державам інформацію про податкових резидентів, а натомість отримати аналогічні відомості щодо коштів на платіжних картках своїх резидентів. Стало відомо, кого торкнеться перший етап обміну.
Про це розповіло видання OBOZ.UA.
Хто підпадає під обмін інформацією
Угода CRS передбачає побудову прозорої фінансової системи шляхом виявлення злісних неплатників податків. Країни, які долучаються до обміну, повинні зібрати дані про банківські рахунки українців і надати на розгляд Державній податковій службі. За наявності незадекларованих доходів контролюючий орган матиме право накласти санкції.
Нововведення запрацює 30 вересня і торкнеться невеликої частини наших громадян. Перший етап передбачає збір відомостей про:
- нові рахунки, відкриті після 1 липня 2023 року;
- рахунки фізичних осіб із високою вартістю (понад 1 млн доларів станом на 30 червня 2023 року).
Причому обмін включатиме інформацію, отриману лише з 30 червня 2023 року і до кінця минулого року. А з 30 вересня 2025-го почнеться обмін даними про рахунки з низькою вартістю і рахунки організацій із залишком, що перевищує 250 000 доларів. Отже біженцям наразі не варто хвилюватися через процедуру.
Штраф за ненадання відомостей
Збір інформації відбуватиметься шляхом заповнення CRS-1 анкети, в якій потрібно вказати персональні дані, наявність податкового резидентства і податковий номер. За приховування свого статусу загрожує чималий штраф – 800 000 грн.
Плюс необхідно буде повідомити в банк про зміну відомостей (наприклад, адреси проживання) протягом 30 днів. За ігнорування вимоги фінансова установа може розірвати відносини з клієнтом в односторонному порядку.
Постає питання, чи зможуть контролюючі органи нараховувати податки після обміну інформацією. За словами адвоката Євгена Ясинського, простого збору відомостей недостатньо для санкцій. Якщо людина має регулярні доходи, але декларує їх, то жодних проблем не буде.
"Інформації про закордонні рахунки достатньо для перевірки, але не для автоматичного донарахування податків. Щоб це зробити, ДПС потребуватиме додаткових даних, як-от джерела доходів, операцій чи інші підтвердження порушень", – пояснив адвокат.
У разі виявлення неспівпадінь інспекція спочатку звернеться з проханням надати пояснення та підтверджувальні документи. А потім вимагатиме задекларувати дохід. Це допоможе боротися з ухиленням від сплати податків і формуватиме чітке розуміння потреби звітувати про зароблені кошти.
Раніше сайт Pro Гроші писав, кому з ФОПів треба сплачувати єдиний податок та які ставки у 2024 році. Також ми повідомляли про податок на нерухомість у 2024 році та розповідали, чи обов'язково платити пенсіонерам.
Pro Гроші в Telegram
Pro Гроші в Google News