З початку 2023 року в Україні відбулися деякі зміни у веденні військового обліку призовників.
Сайт Pro Гроші зібрав головну інформацію поточного тижня про нові зміни.
Для кого зміняться правила військового обліку?
Згідно з постановою №1487 "Про затвердження Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів", закордонні дипломатичні установи нестимуть відповідальність за ведення військового обліку військовозобов'язаних осіб, які перебувають за кордоном.
Тепер українські консульства та посольства за кордоном повинні:
- вести облік військовозобов'язаних осіб, резервістів та людей призовного віку, які перебувають на тимчасовому обліку у консульстві чи посольстві (облік вестиметься за списком);
- нести відповідальність за інформування про початок нового призову на військову службу осіб, які перебувають на тимчасовому консульському обліку, не звільнені від служби та не мають відстрочок від неї;
- інформувати територіальні центри комплектування та соцпідтримки, підрозділи Служби зовнішньої розвідки та органи СБУ про оформлення чи зняття з консульського обліку військовозобов'язаних осіб протягом семи днів.
Якщо військовозобов'язані виїжджають за кордон більш ніж на три місяці, вони мають стати на військовий облік в країні, куди прибули, у консульстві чи посольстві України.
На військовий облік за кордоном мають ставати:
- військовозобов'язані люди та резервісти, які не досягли граничного віку перебування у резерві;
- українці призовного віку 16-27 років;
- жінки з медичною або фармацевтичною освітою.
Жінки зі спеціальностями, суміжними з військовими, можуть ставати на облік за бажанням.
Як нові правила військового обліку вплинуть на бізнес?
Відтепер організація військового обліку працівників покладається на керівників підприємств, а обовʼязки з ведення – на HR-фахівця (за відсутності окремої уповноваженої особи). Списки військового обліку призовників, військовозобов’язаних та резервістів ведуться в електронних та/або паперових формах.
Підприємства мають у семиденний строк повідомити територіальні центри комплектування та соціальної підтримки (ТЦК), органи СБУ чи підрозділи Служби зовнішньої розвідки про прийняття на роботу військовозобовʼязаного, призовника чи резервіста або його звільнення з роботи.
Представники ТЦК можуть здійснювати перевірку належності ведення обліку особисто, відвідавши підприємства.
У разі порушення підприємство тягне за собою таку відповідальність:
- Штраф у розмірі 3 400-5 100 грн – для відповідальної особи підприємства.
- Штраф 1 700-3 400 грн – для працівника.
Також у разі отримання розпоряджень районних (міських) ТЦК, органів СБУ, підрозділів Служби зовнішньої розвідки, роботодавці мають оповіщати співробітників про призов, доводити їм наказ про це під підпис та, у разі потреби, вручати повістки для явки до військкомату.
Чи будуть українцям надсилати повістки онлайн?
У застосунку "Дія" передбачається поява електронного військового квитка, при цьому призовникам не надсилатимуть повістки через додаток. Військовозобов'язані надсилатимуть інформацію про себе до військкомату за допомогою "Дії".
Поки що невідомо, коли саме запрацює нова послуга в застосунку. Однак електронний військовий квиток не зобов'язує призовників надсилати свої дані через додаток, вони зможуть це зробити за власним бажанням.
Раніше ми розповідали, які категорії чоловіків можуть виїхати за кордон під час воєнного стану. Також ми писали, у якому випадку повістка вважається незаконною. Більше про мобілізацію в Україні читайте в нашій спецтемі.
Pro Гроші в Telegram
Pro Гроші в Google News